Внутрішній тепловий баланс Землі

Вну́трішній теплови́й бала́нс Землі́ є основоположним для теплової історії Землі. Потік тепла з глибинних товщ Землі на поверхню оцінюється в тераватт (TW)[1] і походить з двох основних джерел приблизно в рівних кількостях: "радіогенне тепло", яке утворюється радіоактивним розпадом ізотопів у мантії та земній корі, і "первинне тепло", що залишилося від утворення Землі.[2]

Глобальна карта потоку тепла, в mW/m2, від внутрішньої поверхні Землі до поверхні. Найбільші значення теплового потоку збігаються з середніми хребтами океану, а найменші значення теплового потоку виникають у стабільних континентальних інтер'єрах.

Водночас, середня густина внутрішнього теплового потоку по земній кулі становить 87 ± 2 мВт/м² або (4,42 ± 0,10)×10 13 Вт в цілому по Землі [3], тобто приблизно в 5000 разів менше, ніж середня сонячна радіація.

Див. також


Примітки
  1. Davies, J. H., & Davies, D. R. (2010). Earth's surface heat flux. Solid Earth, 1(1), 5–24.
  2. Donald L. Turcotte; Gerald Schubert (25 March 2002). Geodynamics. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-66624-4.
  3. Pollack, H. N., S. J. Hurter, and J. R. Johnson (1993), Heat flow from the Earth's interior: Analysis of the global data set, Rev. Geophys., 31(3), 267-280. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 11 серпня 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.