Вовк Ірина Валентинівна

Виконавиця ролі Дракона (1987) у однойменній виставі за твором Юрка Винничука, ролі Єльки у першій в Україні інсценізації роману О.Гончара «Собор» (1988), ролі Вчительки у виставі «Алілуя» за п'єсою Сергія Михайлюти на тему голодомору в Україні 1933-37 років (1991), Купальська Лада у забавах театру «МЕТА» у Нижньому Синьовидному (1991), Гідропарку на Дніпрі (Київ,1991), Львівському Знесінні (1991), Ченстохові на зустрічі з Папою Іваном-Павлом ІІ (1991), а також виконавиця ролі Долі Стуса у виставі «Повернення» на 7 роковини перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого у поетичному театрі «Розкрилля» (Львів, 1996) і ролі Мавки у виставі «Лісова пісня» студентського драмгуртка Львівського Національного університету ім. І.Франка під керівництвом професора Івана Овксентійовича Денисюка (1986). Знялася у масових сценах фільмів «Овід» (Китай-Україна, 2003), «Таємниця Маестро» режисера М. Федюка (Україна, 2007), «Владика Андрей» (Україна, 2007), «Зів'ялі квіти» (Україна, 2008), а також «Багряний колір снігопаду» (останній фільм режисера Мотиля, Москва, 2006). Автор театральних та кінорецензій: «Аллах Акбар» або «Уроки Роксолани», «В Ноані холодно і пусто», «„Неповторність“ у ритмі танго», «І мла бувала золотою…», «Воскреслий Дух творить і торжествує», «Була Рошкевич, стала Озаркевич», «Блакитна троянда» або кінець українській психологічній драмі".

Народилася 4 вересня 1963 року в Ялті (Кримська обл., УРСР). Закінчила з відзнакою українське відділення філологічного факультету Львівського державного університету ім. І. Франка.

Вчителювала, брала участь у розкопках Давнього Галича у складі Карпатської архітектурно-археологічної експедиції, з 1987 року — науковець Львівського музею історії релігії, з 1997 по 2019 рр. — завідувачка відділу етноміфології Інституту релігієзнавства при ЛМІР.

Член НСПУ з 17 травня 1994 року. Автор передмови до книжки «Колядки» («Логос»,1990), збірок поезії та драматичних замальовок «Дзеркала» («Каменяр»,1991), «Самоцвіти сокровення» («Логос», 1997), «…І все ж — неопалима» («Логос», 2001), «Вибрана лірика» («Апріорі», 2008), «Семивідлуння» («Каменяр», 2008), переспівів світової музичної класики для дітей «В лапку джміль бере смичок» («Ліга-прес», 2008). За останні три книжки нагороджена літературною премією ім. Маркіяна Шашкевича (2009).

Автор переспіву польської релігійної драми «Марія з Магдали» («Логос», 1995). У 2013 році побачили світ ювілейна поетична збірка «Обрані Світлом» («Сполом», 2013), історична поема «Галицька елегія» («Сполом», 2013), дитяча книжка «Старі слова різдвяного вертепу» («Сполом», 2013—2014). https://www.youtube.com/watch?v=bQOnKcpuKRI

Як релігієзнавець, Ірина Вовк з 2006 року по 2014 рік включно вела постійні рубрики на радіо «Воскресіння»: «Величні події та імена», «Львів, якого вже немає» та «Давньоруські жінки на карті Старої Європи», щорічно публікує наукові матеріали у збірниках Міжнародних конференцій «Історія релігій в Україні» («Логос»), «Віснику» музею історії релігії. До 200-ліття Т. Шевченка Іриною Вовк було створено авторський цикл радіопрограм «Стежками „Живописної України“ Тараса Шевченка». https://web.archive.org/web/20141106191152/http://www.rr.lviv.ua/tag/iryna-vovk/

Підготовані до друку: «Дощечкова читанка» для дітей за сторінками «Велес-книги» (1992, у рукописі). Автор численних статей, радіоматеріалів і сценаріїв про витоки української календарно-побутової обрядовості, зібраних в етнографічний цикл «За нашим звичаєм Бога величаєм» (1992, у рукописі). У 2015 році у видавництві «Сполом» побачила світ перша книжка з цього циклу «Осінь. (Спаси в українському народному календарі; Пречисті в українському народному календарі; „А наш Волох сіно косить…“; „Свята Мокрина осінь приносить…“)».

Лауреат міжнародної літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша (2016) за унікальний цикл сходознавчих досліджень «Міфологія Стародавнього Сходу» — міфологічні словники Єгипту та Шумеро-Аккаду та драматичні візії до них — «Горизонт Хуфу» і «В садах Семіраміди» (Видавництво Львівського музею історії релігії «Логос», 2013). У 2014 році у видавництві «Сполом» вийшла з друку історична драма-феєрія з часів Османської імперії «Епоха в'янучих троянд».

Ірина Вовк автор обряду реєстації шлюбу для українських пар у Палаці урочистих подій (з 1991 року, що діє і по сьогодні). Автор міських ювілейних шоу 745-ліття Львова, 900-ліття Буська, 525-ліття Радехова, автор тексту пісні-гімну «Українська молодь Христові» (1996) та музики до тексту Миколи Петренка «Батьківський щем» пам'яті Ігоря Білозіра. Увійшла до енциклопедії ЕСУ (Том ІV), у перелік авторів енциклопедії «Львівщина-96», у збірник «Посвята» до Міжнародних Шевченківських днів (Львів, 2004), у спільний аудіодиск «Галицький Золотослов» (Львів,2011), збірник «Поети Шашкевичевого краю» (Львів, 2011), збірник «Кобзарева сотня» (Львів, 2014), а також у проект «Християнської читанки», здійснений видавництвом «Свічадо» (2013).

У 2015 році до 150-ліття Митрополита Андрея Шептицького Іриною Вовк був написаний сценарій авторської камерної вистави «У прихистку Божої Ласки: Мати і Син» за листами, спогадами і художніми творами графині Софії з Фредрів Шептицької та її сина Романа-Андрея Шептицького. У виставі задіяні: церковний хор «Осанна» церкви Премудрості Божої Львівської Свято-Іванівської лаври під орудою Володимира Беня, Голосом Сина — Роман Гринько, Голосом Графині — Ірина Вовк. Прем'єра вистави відбулася 17 травня 2015 року у рамках святкування Міжнародного дня музею у Виставковій залі Львівського музею історії релігії. Упродовж року камерну виставу «У прихистку Божої Ласки: Мати і Син» побачили по музеях, бібліотеках, церквах, монастирях та духовних семінаріях великих і малих містечок всієї Західної України завдяки старанням нині уже покійного отця-студита Самуїла Мосціпана. 2 листопада 2015 року з благословення Львівського Митрополита Ігоря Возьняка звучали голоси Шептицьких і хористів «Осанни» у Львівському Архикатедральному Соборі Юра.

У 2016 році у видавництві «Сполом» вийшли з друку радіосценарій відновленої авторської програми Ірини Вовк з Архіву Львівського радіо до 160-ліття Івана Франка і 760-ліття міста Львова «Симфонія Слова. Так, ти одна моя правдивая любов», а також двотомне видання зібраних творів Ірини Вовк «Сонцетони» (Тон І — Поетичний; Тон ІІ — Драматичний). Увійшла до антології сучасної поезії «Помежи словом і тисячоліттями» (Київ: «Український письменник»,2016), до ювілейного Франкового збірника Львівської Національної спілки письменників України «Український Мойсей» (Львів,2016).

У 2017 році у видавництві «Сполом» побачила світ збірка громадянської лірики Ірини Вовк «Непроминальність, або Енколпіони для душ», а також був видрукуваний окремою книжечкою авторський сценарій камерної вистави«У прихистку Божої Ласки: Мати і Син» , тепер уже приурочений 180-літтю матері Митрополита Андрея — графині Софії з Фредрів Шептицької. У ювілейний для графині рік, вистава набула широкого розголосу. Виконавці протягом року зіграли виставу у місцях, пов'язаних з біографією родини Шептицьких-Фредре: у Добромилі та Добромильському монастирі, у Прилбичах, у Беньковій Вишні, Судовій Вишні та Рудках, а також у Львівських Бернардинах і Патріаршому Соборі УГКЦ в Києві у рамках V Прощі з нагоди висвячення Собору (19 серпня 2017). На завершення ювілею Софії Шептицької, 17 грудня 2017 р. вистава була зіграна у Львівському музеї ім. О.Новаківського. https://www.youtube.com/watch?v=6Wmced1aTsw У 2019 році у складі творчої групи виконавців (Ірина Вовк, Роман Гринько, Володимир Бень) та як автор сценарію камерної вистави про Шептицьких, стала номінантом на Національну премію ім. Тараса Шевченка у галузі театрального мистецтва. У цьому ж році до 205-ліття Великого Кобзаря вийшла з друку ілюстрована книга есеїв «Стежками „Живописної України“ Тараса Шевченка», слідами авторських програм на радіо «Воскресіння» (Сполом, 2019).

Як член журі літературного конкурсу Обласної літературної премії ім. Катерини Мандрик-Куйбіди, увійшла до антології патріотичної поезії «Допоки надія, допоки мета…» (Львів — Дрогобич, 2017). У 2019 році стала лауреатом цієї премії за збірку «Туга за Єдинорогом» (Сполом, 2018). Увійшла до переліку авторів ювілейної антології "Поезії і прози голоси" (Львів, 2021), виданої з нагоди 80-ліття Львівської організації Спілки письменників України.

Ірина Вовк присутня в інтернет-ресурсах на сайтах «Поетичних майстерень» та «Клубу поезії» (під псевдо «Сіроманка»).

2009 — Лауреат літературної премії імені Маркіяна Шашкевича

2016 — Лауреат міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша

2019 — Лауреат літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди

• 1990 « Колядки» («Каменяр», упорядник)
• 1991 «Дзеркала» («Каменяр», поезія)
• 1995 «Марія з Магдали» («Логос», переспів польської релігійної драми)
• 1997 «Самоцвіти сокровення» («Логос», поезія)
• 2000 «…І все ж – неопалима» («Логос», поезія)
• 2008 «Семивідлуння» («Каменяр», поезія)
• 2008 «Вибрана лірика» («Апріорі», поезія)
• 2008 «В лапку джміль бере смичок» («Ліга-Прес», музична книжечка для дітей)
• 2013 «Галицька елегія» («Сполом», історична поема)
• 2013 «Обрані Світлом» («Сполом», поезія)
• Цикл «Міфологія Стародавнього Сходу»
  • 2013 «Шумеро-аккадський міфологічний словник» («Логос», упорядник)
  • 2013 «В садах Семираміди» («Логос», драматургія)
  • 2013 «Міфологічний словник єгипетського пантеону» («Логос», упорядник)
  • 2013 «Горизонт Хуфу» («Логос», драматургія)
• 2013-2014 «Старі слова різдвяного вертепу» («Сполом», для дорослих і дітей)
• 2014 «Вовчі іменини» («Ліга-Прес», Львівські Пегаси)
• 2014 «Епоха в'янучих троянд» («Сполом», драматургія)
• 2015 «За нашим звичаєм Бога величаєм. Осінь» («Сполом», етнографія)
• 2016 «Симфонія Слова. Так, ти одна моя правдивая любов» («Сполом», радіосценарій)
• 2016 «Сонцетони. Тон Перший — Поетичний. Тон Другий — Драматичний» («Сполом», двотомник)
• 2017 « Непроминальність, або Енколпіони для душ» («Сполом», громадянська лірика)
• 2017 «У прихистку Божої Ласки: Мати і Син» («Логос», інсценівка)
• 2018 «Туга за Єдинорогом» («Сполом», поезія)
• 2019 "Стежками «Живописної України» Тараса Шевченка" («Сполом», есеї).