Водовіддача гірських порід

Водовіддача гірських порід (рос. водоотдача горных пород, англ. yield of water of rock; нім. Wasserabgabefähigkeit f der Gesteine n pl) — здатність насичених водою гірських порід віддавати воду шляхом вільного стікання під впливом сили тяжіння чи в результаті відкачування.

Механізм В. визначається співвідношенням капілярних сил і сил, що долають їх дію (гравітація або зовнішній тиск).

Водовіддача оцінюється відсотковим відношенням об'єму води, що вільно витікає із зразка породи, до об'єму цього зразка; кількістю води (в л), що витікає з 1 м³ породи (питома В.г.п.), а також коеф., який визначається як різниця між повною і макс. молекулярною вологоємністю. У масивах визначають коеф. гравітаційної В.г.п., який відображає запаси води, що віддаються шляхом вільного її стікання під впливом сили тяжіння та коеф. пружної В.г.п., який відповідає пружним запасам підземних вод і визначається за даними дослідних відпомпувань. В.г.п. зростає із збільшенням крупності частинок порід, відкритої пористості, тріщинуватості і збільшенням гідрофобності г.п. В.г.п. — осн. характеристика при виборі способів водозахисту гірничих виробок, а також для розрахунку експлуатац. запасів підземних вод.

Крупнозернисті піски, галька і гравій вiдрiзняються високою водовiддачою, а торф i глина — дуже малою.

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.