Галька
Галька, також рінь (цим словом можуть називати й гравій)[1] — уламок гірської породи розміром від 10 до 100 мм, більш чи менш обкатаний водою річок або морів.
Гірська порода, складена здебільшого з гальки, називається конгломератом. Знаряддя з гальки (див. Олдувайська культура) — серед найдавніших зроблених людиною артефактів. Датуються вони Палеолітом.
Пляж, складений переважно з гальки, називається га́льковим.[2] Такий вид пляжу має укріплювальні властивості щодо хвильової ерозії, а також слугує екологічними нішами для тварин і рослин.
Загальний опис
Форма гальки (плоска або округла) залежить передусім від структурно-текстурних особливостей породи, ступеня її ізотропності тощо.
Галька шаруватих порід (пісковиків, алевролітів, сланців) зазвичай плоска, тоді як галька вапняків, базальтів, гранітів — яйцеподібна до кулеподібної.
Гірська порода, яка складається переважно з гальки, називається галечник. Чим більш округла форма гальки, тим довшою була абразивна дія водного (льодовикового) потоку.
За генезисом гальку поділяють на такі види:
Галька буває різних кольорів і текстури та може мати смуги, відомі як жили, з кварцу чи інших мінералів. Галька здебільшого рівна, однак залежно від частоти контакту з водою або однієї з одною може мати сліди від інших камінців. Галька вище від рівня припливу може мати на собі лишайники, що означає нестачу контакту з морською водою.
Використання
Використовується в будівельній промисловості як сировина для заповнення бетону і як облицювальне каміння. Велику гальку також називають лобак, дрібну — ситець[джерело?].
Цікаво
Галька на пляжах боковими хвилями може переноситися на великі відстані, за деякими даними[3] — на відстань до 900 м за добу.
Примітки
- Рінь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- https://r2u.org.ua/s?w=галечный&scope=all&dicts=all&highlight=on
- Лебединский В. И. Геологичекие эккурсии по Крыму. — Симферополь: Таврия. — 1988. — 144 с.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.