Водонапірний режим газових родовищ

Водонапірний режим газових родовищ (рос. водонапорный режим газовых месторождений; англ. water regime, hydrolycity; нім. Wassertrieb m, Wasserdruckregime n der Erdgaslagerstätten f pl) — режим, при якому приплив газу до вибоїв видобувних свердловин зумовлений напором законтурних або підошовних пластових вод.

Загальний огляд

Водонапірний режим характерний для більшості родовищ газу. Супроводжується надходженням пластової води до газового покладу, защемленням газу (внаслідок неповного витіснення його з пористого середовища, а також вибірного просування води по добре дренованих і найбільш проникних пропластках).

Пов'язане з водонапірним режимом сповільнення темпу падіння пластового тиску збільшує тривалість періоду безкомпресорної експлуатації родовища, підвищує ефективність роботи устаткування низькотемпературної сепарації і т. д.

Недолік водонапірного режиму — обводнення експлуатаційних свердловин, і, внаслідок цього, необхідність збільшення їх кількості; зниження коефіцієнта газовилучення із газового пласта (для теригенних колекторів 0,79; карбонатних — 0,7; дані, середньозважені по запасах). У зв'язку з цим особлива увага при В. р. надається контролю і регулюванню просування пластових вод у покладі. Останнє здійснюється розміщенням свердловин за спеціальною схемою на площі родовища, диференційованим відбиранням газу з різних частин родовища та ін.

Див. також

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.