Водопериця сибірська

Водопериця сибірська[1] (Myriophyllum sibiricum) — вид трав'янистих рослин родини столисникові (Haloragaceae). Рослина є рідною для Північної Європи, Східної Азії та Північної Америки, де росте у водному середовищі, як-от озерах і річках[2].

Водопериця сибірська
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Haloragaceae
Рід: Водопериця (Myriophyllum)
Вид:
Водопериця сибірська (M. sibiricum)
Біноміальна назва
Myriophyllum sibiricum
Синоніми

Myriophyllum exalbescens Fernald

Опис

Багаторічна трав'яна однодомна водяна рослина заввишки 30–100 см. Кореневище повзуче з тонкими корінцями. Стебло білясте, розгалужене, пряме, підводне. Листки по 4 або 5 у кільцях, від яйцевидих до довгастих у загальних рисах; сегменти по 5–12 пар, ниткоподібні, 1–5 см. Нижні листки менші верхніх. Суцвіття — переривчасті колоски завдовжки 3–10 см, які підносяться над водою; і складаються з дрібних квітів, зібраних по 2–4 у кільцях. У чоловічих і жіночих квіток по п'ять пелюсток, у чоловічих вони швидко опадають. Чоловічі квіти: приквітки довгасто-лопатчаті або довгасто-яйцевиді, краї цільні; пелюстки рожеві; тичинок 8. Жіночі квітки: приквітки в основному зазубрені або дещо гребінчасто-зубчасті по краю; оцвітина відсутня або чашолистки рудиментарні. Плоди кулясті, бл. 2 мм, складаються із чотирьох довгастих, по спинці дуже горбкуватих кістянок[1][3].

Поширення

Європа (Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція); Азія (Китай, Росія); східна Північна Америка (Гренландія, Канада, США). Населяє нерухомі або повільні від близьконейтральних до основних води озер і річок[2].

Використання

Вид використовувався ірокезами, щоб лікувати поганий кровообіг у підлітків[2]. Лікарська рослина. Трава містить сапоніни, дубильні речовини, пігмент міриофілин. Настій застосовують як жарознижувальний засіб, а зовнішньо – в разі опіків та заражених ран[1].

Галерея

Джерела

  1. Лушпа В.І. Дикорослі лікарські рослини Камчатки // Біологія та фармація.  2011. С. 90–99.
  2. Maiz-Tome L. 2016. Myriophyllum sibiricum. The IUCN (англ.)
  3. Flora of China (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.