Водороздільний табір

Водороздільний табір (рос. Водораздельный лагерь, Особый лагерь № 12, Особлаг № 12) — концентраційний табір ГУЛАГ, останній з особливих таборів для політв'язнів, з центром в Комі АРСР, ст. Мікунь Печорської залізниці.
Організований 25 жовтня 1952, закритий 29 квітня 1954.

Історія

Особлаг № 12 був створений на базі табірного пункту Головного управління таборів залізничного будівництва (ГУЛЖДС).

Планована штатна чисельність табору — 35.000 ув'язнених, серед яких: 25.000 — «особливого контингенту» і 10 000 — «загального контингенту». Водороздільний табір не був укомплектований. Максимальне число укладених становило 1142 ув'язнених «загального контингенту».

Виконувані роботи

Лісозаготівлі в лісових масивах Айкино — Кослан
Виробництво шпал
Будівництво залізничної гілки Айкино — Кослан (від станції Мікунь).

Посилання

ВОДОРАЗДЕЛЬНЫЙ ЛАГЕРЬ(рос.)
История империи «Гулаг»(рос.)
ГУЛАГ в республіці Комі(рос.)
Біографічний коментар(рос.)
Начальники ГУЛАГа ОГПУ — НКВД — МВД СССР с 1930 по 1960 гг.(рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.