Воздух
Во́здух — покривало на святі дари, тобто для церковного посуду з причастям, великий покрівець. Здавна піднесення священиком воздуху, тобто відкривання святих дарів, служило початком найважливішої частини служби Божої — так званої євхаристійної молитви. Воздухи багато вишиті і гаптовані. Їх створювали зокрема в майстернях Флорівського монастиря у Києві.
Література
- Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 110.
- Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — 399 с. — ISBN 5-88500-271.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.