Войд

Войд (від англ. void — порожнеча) — ділянка космічного простору, в яких концентрація галактик у десятки разів менша середньої[1]. Облямовані скупченнями та надскупченнями галактик.

Карта кластерів і войдів

Войди було вперше виявлено в 1977 Стефаном Грегорі та Лаярдом Томпсоном в Національній обсерваторії Кітт Пік, а також Яаном Ейнасто, М. Йиевеером та Е. Таго з Тартуської астрофізичної обсерваторії [2].

Розміри цих утворень становлять близько 10-30 Мпк. Великі войди (англ. supervoids) можуть досягати в розмірах 150 Мпк та імовірно охоплюють близько 50% обсягу Всесвіту. У войдах можлива наявність «темної матерії» та протогалактичних хмар.

Теорія, що описує утворення цих структур, заснована на так званій джинсовській нестабільності — гравітаційній нестійкості збурень густини матерії. Слід припускати, що на ранніх стадіях еволюції Всесвіту неоднорідності вже існували, хоча і були малими за величиною. Теорія Великого вибуху не визначає форми цих первинних збурень — для неї вони є початковими даними, не виведеними з теорії. Для пояснення їх утворення потрібно залучати додаткові механізми, найвитонченіші з яких є в інфляційній теорії^{[джерело?]}. Інфляційний механізм узгоджується з усією сукупністю космологічних спостережних даних.

Найближчим до Землі є Місцевий Войд, на межі якого й перебуває Місцева група галактик[3].