Войтенко Борис Романович

Борис Романович Войтенко (нар. 1898, Миколаїв, Російська імперія — пом. 12 серпня 1946, Миколаїв, Українська Радянська Соціалістична Республіка) — радянський футболіст, воротар.

Борис Войтенко
Особисті дані
Повне ім'я Борис Романович Войтенко
Народження 1898(1898)
  Миколаїв, Російська імперія
Смерть 12 серпня 1946(1946-08-12)
  Миколаїв, СРСР
Зріст 178 см
Вага 75 кг
Громадянство  Російська імперія і  СРСР
Позиція воротар
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1913—1921 / МСК ?(?)
1922 «Уніон» ?(?)
1923 «Містран» ?(?)
1924 «Уніон» ?(?)
1925—1928 «Райком Металістів» ?(?)
1929 «Динамо» (Київ)?(?)
1932—1934 «Андре Марті» Миколаїв ?(?)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1935
1936
1939—1940		 «Сталь» (З)
«Завод ім. А. Марті»
«Суднобудівник» (М)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Футбольну кар'єру воротар розпочав 1913 року у «Спортивному клубі», з яким декілька років поспіль Борис вигравав чемпіонат міста. Потім виступав у клубах «Уніон» та «Містран». У 1925 році прийняв запрошення миколаївського «Райкома Металістів», у футболці якого грав до 1928 року.

1929 року грав за київське «Динамо», куди був запрошений разом з іншими миколаївцями (Денисов, Печений, Сердюк).[1][2] Фіналіст всеукраїнської першості ДСТ «Динамо» з футболу 1929 року. У фінальному матчі, який відбувся на київському Червоному стадіоні 7 липня 1929 року захищав ворота киян, не дивлячись на серйозну травму, отриману по ходу матчу. Тоді кияни поступилися харківським одноклубникам з рахунком 1:3.[3]

У період з 1918 по 1933 роки грав у збірній міста Миколаєва. Взяв участь у багатьох міжміських матчів. У складі збірної міста — срібний призер чемпіонату УРСР 1927 року. Декілька матчів провів в збірній України, яка на той час рідко грала.

Кар'єра тренера

У 1932 році в числі перших миколаївців удостоєний звання судді республіканської категорії з футболу. Перший тренер футбольних воротарів міста Миколаєва. Перший в історії тренер запорізького «Металурга» (у 30-х роках XX ст. — «Сталь» (Запоріжжя)). У період з 1939 по 1940 рік — старший тренер миколаївського «Суднобудівника». Війну пережив в евакуації, а повернувшись, почав збирати команду, завдяки чому вже в 1946 році миколаївці знову грали в чемпіонаті СРСР.

Помер 12 серпня 1946 в Миколаєві у віці 48 років.

Досягнення

Як гравця
збірна Миколаєва

Література
  • Двойнисюк А. Л., Кутовой Б. И. Футбольный Николаев. — Николаев: Атолл, 2008. — 488 с., илл., ISBN 966-8147-83-9
  • Энциклопедический словарь «Николаевцы, 1789—1999 гг.», г. Николаев, «Возможности Киммерии», 1999.

Примітки
  1. Журнал «Дніпро». Вид-во «Молодь», 1969
  2. 90 років найпершому всеукраїнському турніру utufu.org.ua
  3. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Харків) — 1:3 (1:0) fc-dynamo.ru

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.