Сердюк Олександр Петрович

Олександр Петрович Сердюк (нар. 1906, Миколаїв, Російська імперія пом. лютий 1965, Москва, СРСР) радянський футболіст, нападник.

Олександр Сердюк
Олександр Сердюк
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Петрович
Сердюк
Народження 1906(1906)
  Миколаїв,
Російська імперія
Смерть  ?.2.1965
  Москва, СРСР
Прізвисько Шульц[1]
Громадянство  СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1923 МСК  ?(?)
1924 «Профінтерн»  ?(?)
1925 «Залдор»  ?(?)
1926—1928 «Райком металістів»  ?(?)
1925—1928   збірна Миколаєва  ?(?)
1927—1928   збірна України  ?(?)
1928—1929 «Динамо» (Тбілісі)  ?(?)
1929—1933 «Динамо» (Київ)  ?(?)
1931   збірна Києва  ?(?)
1933—1935   збірна Одеської області  ?(?)
1937 «Суднобудівник» 7(3)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1939 «Спартак» (Миколаїв)
1948 «Суднобудівник»
1954—1955 «Будівельник» (Миколаїв)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Київське «Динамо» перед матчем із дніпропетровським. Зліва направо: Пржепольський, Сердюк, Бардадим, Малхасов, Синиця, Тютчев, Піонтковський, Печений, Бланк, Денисов, Ідзковський

Виступав за миколаївські команди «МСК», «Профінтерн», «Желдор», «Райком металістів». Виступав у збірній міста. У 1927 році в складі миколаївської команди став срібним призером чемпіонату УРСР. За підсумками турніру був включений до складу символічної другої збірної України. У наступному році Сердюк у складі миколаївців став бронзовим призером. У тому ж році на запрошення колишнього миколаївця Ассира Гальперіна відправився з іншими гравцями збірної міста Михайлом Печеним і Михайлом Денисовим у Тбілісі в напередодні створений клуб «Динамо».

В серпня 1928 роки після одного з перших матчів київського «Динамо», програного московським одноклубникам 2:6, кияни вирішили шукати посилення в клубах інших міст. Так Денисов, Печений і Сердюк одягли футболки київського клубу[2]. У травні-червні 1931 року дев'ять динамівців були залучені до складу збірної Києва для участі в черговому чемпіонаті Української РСР, який відбувся в столиці радянської України Харкові. У турнірі брали участь команди восьми міст. Кияни обіграли футболістів Дніпропетровська — 4:0, Кадіївки — 3:1, а в фіналі — збірну Харкова, чемпіона попередніх 6 розіграшів турніру, — 3:1. Вперше чемпіонами України стали кияни, а в їх складі Сердюк і Денисов[3].

У 1933 році в рамках першості ДСТ «Динамо» в Києві відбувся матч відкриття стадіону «Динамо». Сердюк був одним з учасників цієї історичної події[4].

На початку 1934 року повернувся до Миколаєва. У 1937 році в складі «Суднобудівника» дебютував у Кубку і в чемпіонаті СРСР. 24 серпня 1937 року в місті Іваново забив місцевому «Спартаку» перший гол «Суднобудівника» в чемпіонатах СРСР.

Перейшов на тренерську роботу. Очолював місцеву команду «Спартак». У 1948 році — «Суднобудівник». Як тренер «корабелів» не досяг успіху — під його керівництвом команда програла 6 матчів з 6, після чого Олександр Петрович був звільнений. Продовжив роботу в ДЮСШ міста Миколаєва. У 50-их роках тренував миколаївський «Будівельник», який завоював в 1954 році бронзу чемпіонату УРСР.

Досягнення

Смерть

Проживав в Миколаєві. Помер під час одної з тренерських нарад у Москві. Похований у Миколаєві[1].

Прізвисько

За однією з версій, прізвисько «Шульц» Олександр отримав після виступу в миколаєвському цирку латиського борця середньої ваги Крістіана Вейланда-Шульца, який відзначався блискучою технікою[1].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.