Войцех Тохман
Войцех Лукаш Тохман (пол. Wojciech Łukasz Tochman, 1969, Краків) – польський журналіст
| Войцех Тохман | |
|---|---|
 | |
| Народився |
12 квітня 1969[1] (52 роки) Краків, Краківське воєводство, Польська Народна Республіка |
| Країна |
 Польща |
| Діяльність | журналіст |
| Знання мов | польська |
| Заклад | Газета Виборча, TVP1 і Itaka Foundationd |
| Жанр | Репортаж і проза |
| Автограф |
 |
| Сайт | tochman.eu |
Біографія
У журналістиці дебютував будучи ліцеїстом, на сторінках молодіжного тижневика «Na przełaj». Від 1990 року і до 2004-го працював репортером «Газети Виборчої». У 1996–2002 роках був автором і ведучим телевізійної програми «Хто-небудь чув, хто-небудь знає» на каналі TVP1. У 1999 році заснував Фонд ІТАКА, який розшукує загиблих і допомагає їхнім родинам. Донині працює в ньому як волонтер. У 2006-2007 рр. викладав у Інституті журналістики Варшавського університету. У 2009 році разом із Маріушем Щиглем і Павлем Ґузлінським заснував Інститут Репортажу. Від лютого 2010 року на радіохвилі TOK FM веде репортерську передачу «Кипіння світу». А у вересні 2010 року разом із Щиглем і Ґузлінським заснував репортерський магазин-кав’ярню «Кипіння світу». Мешкає у Варшаві.
Бібліографія
Книжки перекладалися на англійську, арабську, французьку, італійську, шведську, фінську, боснійську, російську, нідерландську та українську мови.
- Schodów się nie pali | Сходи не палять (Społeczny Instytut Wydawniczy Znak, 2000 i 2006)
- Jakbyś kamień jadła | Ти наче камінь їла (Pogranicze, 2002 i 2005, Wydawnictwo Czarne, 2008); укр. пер. 2009
- Córeńka | Донечка (Społeczny Instytut Wydawniczy Znak, 2005)
- Wściekły pies (Społeczny Instytut Wydawniczy Znak, 2007)
- Bóg zapłać (Wydawnictwo Czarne, 2010)
- Eli, Eli (Wydawnictwo Czarne, 2013)
- Kontener (Wydawnictwo Agora, 2014)
- Krall (Dowody na Istnienie, 2015 )
- Pianie kogutów, płacz psów (Wydawnictwo Literackie, 2019)
Український переклад
- «Ти наче камінь їла» (Київ: «Наш час», 2009)
Нагороди
- Репортер року – на думку читачів «Газети Виборчої» (1998)
- Фіналіст Премії «Ніке» – за книжку «Сходи не палять» (2001)
- Номінація на Премію ім. Даріуша Фікуса (2002)
- Фіналіст Премії «Ніке» – за книжку «Ти наче камінь їла» (2003)
- Фіналіст премії Prix RFI "Témoin du Monde" Radio France International (2004)
- Номінація на премію MediaTORów у категорії AuTORytet (2009)