Волзький гамбіт

Назву гамбіту запропоновано росіянином Петром Романовським після публікації статті куйбишевського кандидата в майстри спорту Бориса Аргунова (журнал «Шахматы в СССР», № 2, 1946). За межами СРСР дебют став відомий під назвою «гамбіт Бенко» на честь угорсько-американського шахіста Пала Бенко. Також значний внесок у теорію цього гамбіту зробили Светозар Глігорич та Ігор Зайцев.

Стратегічним попередником волзького гамбіту є гамбіт Блюменфельда: чорні намагаються відійти від відомих схем староіндійського захисту і перевести гру в русло волзького гамбіту у вигідній для себе редакції.

Головна ідея в тому, що чорні жертвують пішака, натомість хочуть отримати ініціативу на ферзевому фланзі. Різновидом цього дебюту є також 3. … d6 4. Сc3 g6 5. e4 b5.

• 4. cb a6 5. ba. Після взяття білими чорного пішака a6 чорні прагнуть використати напіввідкриті вертикалі, розташувавши на них важкі фігури. Розвинувши слона f8 на g7, вони посилюють тиск на центр і ферзеий фланг білих. Крім тиску за допомогою фігур, можна створювати натиск пішаками шляхом c5-c4, e7-e6 або f7-f5, намагаючись досягти переваги в центрі. 5. … С:a6 6. Кc3 d6. Тепер білим доводиться вирішувати що робити зі своїм білопольним слоном.
• 4. Кf3 g6 5. cb a6 6. Фc2
• 4. a4
  • 4. … bc 5. Кc3 g6 6. e4 Сa6 7. f4+/=
  • 4. … b4 5. g3 Сb7 6. Сg2 e5 (e6!?) 7. e4 d6 8. Кe2 g6 9. 0-0 Кbd7 10. Фd3 Фc7 11. f4+/=

• Шахматы: Энциклопедический словарь. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 63-64(рос.)
• W. Litmanowicz, J. Gizycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, tt. 1-2, 1986(пол.)