Волинський обласний комітет Комуністичної партії України

• 27 листопада 1939 — червень 1941 — Таценко Петро Ілліч
• лютий 1944 — березень 1944 — Слонь Михайло Варнайович
• березень 1944 — 19 лютого 1951 — Профатілов Ілля Іванович
• 19 лютого 1951 — 24 лютого 1961 — Грушецький Іван Самійлович
• 24 лютого 1961 — 8 серпня 1969 — Калита Федір Іларіонович
• 8 серпня 1969 — 15 серпня 1973 — Заїченко Семен Якович
• 15 серпня 1973 — 5 квітня 1979 — Корж Микола Панасович
• 5 квітня 1979 — 9 січня 1984 — Палажченко Леонід Іванович
• 9 січня 1984 — 4 липня 1987 — Ковальчук Зиновій Степанович
• 4 липня 1987 — 25 травня 1990 — Павленко Леонід Іванович
• 25 травня 1990 — 1 грудня 1990 — Блаженчук Володимир Іванович
• 1 грудня 1990 — серпень 1991 — Лазорко Іван Михайлович

• 27 листопада 1939 — червень 1941 — Дідур Володимир Григорович
• 1944 — 1952 — Павленко Сергій Автономович
• 1952 — 1957 — Пономаренко Юрій Федорович
• 1957 — 24 лютого 1961 — Калита Федір Іларіонович
• 23 травня 1961 — січень 1963 — Ричко Василь Власович
• квітень 1963 — 29 травня 1970 — Литвин Павло Іванович
• 29 травня 1970 — 27 листопада 1974 — Пилипенко Іван Євлампійович
• 27 листопада 1974 — 30 листопада 1981 — Шваб Олександр Петрович
• 30 листопада 1981 — 4 липня 1987 — Жибров Володимир Іванович
• 4 липня 1987 — 25 травня 1990 — Блаженчук Володимир Іванович
• 16 червня 1990 — серпень 1991 — Гарасюк Микола Іванович

• 27 листопада 1939 — 1941 — Овчаренко Олександр Михайлович (3-й секретар)
• 27 листопада 1939 — червень 1941 — Кисельов В.С. (по пропаганді)
• 27 листопада 1939 — 13 січня 1941 — Дзюба Родіон Маркович (по кадрах)
• 13 січня 1941 — червень 1941 — Павленко Сергій Автономович (по кадрах)
• 11 квітня 1941 — червень 1941 — Гармаш Олексій Петрович (по промисловості)
• лютий 1944 — 1944 — Ніколаєнко Василь Сидорович
• 1944 — 1945 — Дзюба Родіон Маркович (по кадрах)
• 1944 — 194.5 — Любарцев Георгій Васильович
• 1944 — 1948 — Гаркуша Леонід Ваніфатійович (по пропаганді)
• липень 1945 — листопад 1950 — Федоритенко Юрій Дмитрович (по кадрах)
• 194.7 — 1952 — Фурман Михайло Костянтинович (3-й секретар)
• 1948 — 195.0 — Репета Олександр Матвійович (по пропаганді)
• 1950 — вересень 1952 — Корнєєв Павло Васильович
• 195.1 — 14 січня 1953 — Борисенко Михайло Андрійович (по ідеології)
• 1953 — 1955 — Фурман Михайло Костянтинович
• червень 1954 — 1960 — Клімаш Іван Семенович (по ідеології)
• червень 1954 — 1956 — Руденко Марія Антонівна
• 1955 — січень 1963 — Аршинов Дмитро Максимович (по сільському господарству)
• 1960 — 23 травня 1961 — Ричко Василь Власович (по ідеології)
• 23 травня 1961 — 22 травня 1969 — Швидак Олег Михайлович (по ідеології)
• 25 лютого 1963 — лютий 1966 — Гордий Никифор Кирилович (парт-держ. контроль)
• 1965 — 22 січня 1983 — Попов Микола Дмитрович (по промисловості)
• 22 травня 1969 — 1980 — Алексєєва Ніна Луківна (по ідеології)
• 5 лютого 1971 — 16 березня 1973 — Бездушний Микола Іванович
• 16 березня 1973 — вересень 1978 — Рупчев Владлен Кирилович
• вересень 1978 — 5 квітня 1979 — Палажченко Леонід Іванович
• 5 квітня 1979 — 9 січня 1984 — Ковальчук Зиновій Степанович
• 1980 — 5 грудня 1987 — Поліванов Єгор Антонович (по ідеології)
• 22 січня 1983 — 14 квітня 1990 — Купріянов Степан Андрійович (по промисловості)
• 9 січня 1984 — 3 листопада 1988 — Семенцов Іван Михайлович (по сільському господарству)
• 5 грудня 1987 — 14 квітня 1990 — Фурів Іван Іванович (по ідеології)
• 3 листопада 1988 — 1991 — Петрук Іван Матвійович (по сільському господарству)
• 16 червня 1990 — грудень 1990 — Лазорко Іван Михайлович
• 1990 — 1991 — Пхиденко Станіслав Семенович

• 1944 — 1948 — Шпаковський Лев Костянтинович (заст. секретаря обкому по транспорту)
• 194.7 — 1948 — Наумчук О. (заст. секретаря обкому по будівництву)

В 1940–1941 рр. завідувачем відділу пропаганди у Волинському обкомі партії працював Григорій Якович Капустін (1902–1941), уродженець Харківської губернії, після призову у 1941 році військовий комісар 108 окремого інженерно-саперного батальйону у складі 62-ї Туркестанської стрілецької дивізії, який загинув під час жорстоких боїв у вересні 1941 року між відступаючими частинами Червоної Армії і наступаючими частинами німецького Вермахту поблизу села Количівка у Чернігівській області[1].

27 червня 1941 року під час масованих німецьких бомбардувань Новоград-Волинського убито першого секретаря Волинського обкому товариша Таценка Петра Ілліча.[2] (за неофіційною версією — справа рук бандерівців, можливо як помсту за репресії радянських органів влади того часу).

• Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б) : историко-биографический справочник / сост. Ю. В. Горячев. — М., 2005. (рос.)
• Волынская область // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)