Ніколаєнко Василь Сидорович
Василь Сидорович Ніколаєнко (24 серпня 1909, селище Кам'янське, тепер місто Дніпропетровської області — 1986, місто Київ) — український радянський і партійний діяч, голова Львівського міськвиконкому, секретар Дрогобицького обкому КПУ.
| Ніколаєнко Василь Сидорович | |
|---|---|
| Народився |
24 серпня 1909 Кам'янське, Романківська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Помер | грудень 1986 (77 років) |
| Національність | українець |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
  |
Життєпис
Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1920 році.
Навчався у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту. Закінчив Харківський педагогічний інститут
З 1934 року працював на партійній роботі.
З 25 травня 1941 року — секретар Харківського обласного комітету КП(б)У з транспорту.
Під час німецько-радянської війни був евакуйований у східні райони СРСР. Працював секретарем Омського обласного комітету ВКП(б).
З лютого 1944 року — секретар Волинського обласного комітету КП(б)У.
У 1944—1946 роках — 3-й секретар Львівського обласного комітету КП(б)У.
З липня 1947 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Львівської міської ради.
У 1948—1951 роках — голова виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих.
Потім працював інспектором ЦК КПУ.
23 липня 1955 — травень 1959 р. — секретар Дрогобицького обласного комітету КП(б)У.
20 серпня 1959 — березень 1961 р. — голова виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих.
У 1961—1984 роках — на керівній роботі в Укрголовкомунпостачі, у Всесоюзному науково-дослідному і проектно-конструкторському інституті нафтохімічної промисловості (ВНДІПКнафтохім), в Українському державному проектно-конструкторському і науково-дослідному інституті нафти (УкрдіпроНДІнафти) у місті Києві.
З 1984 року — персональний пенсіонер союзного значення у Києві.
Помер у грудні 1986 року в Києві.
Нагороди
Джерела
- газета «Вечірній Київ» (Київ) — грудень 1986 року.