Воллі Пфістер

Пфістер народився в Чикаго, але виріс у Нью-Йорку. Його дід був редактором міської газети в штаті Вісконсин. Батько ж був продюсером теленовин, який починав свою кар'єру на чиказькому каналі CBS-TV в 1955 році. Пізніше він працював з телеведучими Девідом Брінклі і Пітером Дженнінгсом, створював передачі про політичні з'їзди, космічні польоти і рухи за права афроамериканців.[1]

Коли Пфістеру було близько 11 років, поряд з його будинком проходили зйомки бойовика Shamus (1973) з Бертом Рейнольдсом. Хлопчик був зачарований освітлювальними приладами і кінокамерами. Незабаром він сам починає знімати домашнє відео і короткометражки. Пфістер наслідує свого батька, роблячи слайди на плівку Kodachrome, запрошує сім'ю і друзів на невеликі шоу.[1]

Після закінчення середньої школи Пфістер наймається асистентом на телевізійну станцію в Солсбері, штат Меріленд. Через пару місяців за допомогою камери CP16 він по вихідних починає знімати короткометражні фільми, в тому числі зробивши візуальне есе про вікторіанський будинок. «Я робив маленькі, повільні кроки навколо складної архітектури будинку», згадує він, «змонтувавши це з музикою, я показав відео керівнику. Він зробив мене оператором. Я отримував по 125 $ в тиждень».

Пізніше Пфістер знаходить роботу оператора в службі новин міста Вашингтона. Він робить репортажі з Конгресу США, Білого дому і спецвипуски новин з 1982 по 1985 рік. З 1985 Пфістер починає брати участь у створенні документальних фільмів серіалу Frontline каналу PBS і відеороликів про виробництво для різних промислових компаній Вашингтона.

У 1988 році Роберт Альтман приїжджає до Вашингтона, щоб зробити мінісеріал для HBO «Таннер 88» (1988). Альтман шукав справжнього оператора новин, щоб той зміг реалістично зняти сцену шоу. Він найняв Пфістера і попросив зробити кілька документальних кадрів та інтерв'ю. Коли продюсери побачили його роботу, то затвердили його другим оператором на запис цього шоу. Це був його перший досвід роботи в ігровому кіно.

Після цього Пфістер поступив в Американський інститут кіномистецтва. Під час другого року навчання він зробив короткометражку про борця проти апартеїду.

У тому ж році з ним познайомився Януш Камінський. Він найняв його як асистента і електрика для своїх проектів, бо знав його роботи. Тоді ж Камінські найняв і оператора Фідон Папамайкл, з яким також співпрацював Пфістер.

Роджер Корман дав Пфістеру можливість знімати сцени пострілів і вставки для фільмів, над якими працював Папамайкл. Це був його перший досвід роботи на 35 мм плівці. Зокрема він був другим оператором у Папамайкла на проекті «Хімія тіла», а також на інших фільмах Кормана.

У 1991 році Воллі Пфістер вперше сам зняв повнометражний художній фільм, дебютувавши як оператор-постановник стрічки «Ненароджена дитина». Після цього він зняв ще кілька фільмів жахів.[1]

У 2014 році світ побачив режисерський дебют Воллі Пфістера фантастичний трилер «Перевага» з Джонні Деппом у головній ролі. Продюсером стрічки виступив Крістофер Нолан.[2] Фільм отримав переважно негативні відгуки кінокритиків і простих глядачів.[3]

У 1998 році Пфістер знімав у Монтані фільм «Поворот долі», який потрапив до основного конкурсу кінофестивалю Санденс. Там він і зустрів Нолана, чий фільм також був представлений на цьому кіноогляді.

Першою їх спільною роботою був трилер в стилі нуар «Пам'ятай» (2000). Після того як стало ясно, що співпраця виявилася вдалою, Пфістер працював оператором-постановником і в наступних роботах Нолана: «Безсоння» (2002), «Бетмен: Початок» (2005), «Престиж» (2006), «Темний лицар» (2008), яку він частково зняв камерами IMAX, «Початок» (2010) і «Темний лицар: Відродження легенди» (2012).[4]

• Воллі Пфістер на сайті Kino-teatr.ua
• Воллі Пфістер на сайті IMDb (англ.)
• Воллі Пфістер на сайті All Movie Guide (англ.)