Волонтирівський район
Волонтирівський район — адміністративно-територіальна одиниця УРСР і Молдавської РСР, що існувала з 7 серпня до 4 листопада 1940 року і з 11 листопада 1940 до 9 січня 1956 року.
Волонтирівський район | |
Держава | СРСР |
---|---|
Столиця | Волінтір |
Адміністративна одиниця | Молдавська РСР |
Історія
Район утворений 07.08.1940[1][2] з пласи Волонтир жудеця Четатя-Албе — в складі Аккерманської області УРСР; з 04.11.1940 район ліквідовано, територія району передана до складу МРСР.[3]
Як і більшість районів Молдавської РСР, утворений [повторно] 11 листопада 1940 року, центр — село Волінтір. До 16 жовтня 1949 року перебував у складі Бендерського повіту, після скасування повітового поділу перейшов у безпосереднє республіканське підпорядкування.
З 31 січня 1952 року і до 15 червня 1953 року район входив до складу Тираспольської округи, після скасування окружного поділу знову перейшов у безпосереднє республіканське підпорядкування.
24 лютого 1956 року Волонтирівський район був ліквідований, його територія передана до складу Каушанського району.[4] Пізніше практично вся територія колишнього Волонтирівського району стала частиною нового Суворовського району.
Адміністративний поділ
Станом на 1 січня 1955 року Волонтирівський район складався з 8 сільрад: Брезойської, Волонтирівської, Копчацької, Нижнємарьянівської, Саїцької, Семенівської, Степановської та Стурдзенської.[5]
Примітки
- Обзорная карта РККА Восточной Европы, 1940(рос.)
- Немецкая карта дорог Украины (по состоянию на 1940)(нім.)
- Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 ноября 1940 года «Об установлении границы между Украинской Советской Социалистической Республикой и Молдавской Советской Социалистической Республикой»
- Ведомости Верховного Совета СССР. – 1956. – № 6 (848). — 30 марта. – с. 176
- Молдавская ССР Административно-территориальное деление / М. И. Макулец — Кишинёв: Государственное издательство Молдавии, 1955. — 144 с.