Волосівська культура

Виділена Василем Городцовим у 1915 році. Назву одержала за стоянкою у сільця Волосове Навашинського району Нижньогородської області, біля міста Мурома.

Час існування — 2200—1500 роки до Р. Х. (за іншим датуванням 2500-1750 роки до Р.Х.). Була поширена в басейні річки Ока, нижче міста Рязань й у низов'ях річки Клязьма.

У 2000—1500 роках до Р. Х. Волосівська культура поширилася далеко на північ (стоянка Ніколо-Перевіз на Дубні й інши). На поширеній території культура займала Верхнє й Середнє Надволжя та Волзько-Окське міжріччя.

Пізня стадія волосівської культури відзначена зв'язками з племенами фатьянівської й баланівської культур.

Широко використовувалися знаряддя праці з кременю своєрідного типу. Великою різноманітністю і високою технікою обробки відрізнявся кремінний інвентар.

Глиняні посуд товстостінний, що містив в тесті рослинну, або мушляну домішку. Прикрашені відбитками штампів, ямками й інше; напівяйцеподібної, або котлоподібної форми з округлим дном, й на пізнішому етапі - плоскодонні.

Характерні фігурки з кістки й кременю тварин, птахів, риб.

На пізньоволосівських поселеннях зустрічаються сліди міделиварного виробництва: фрагменти тиглів, металургійних ливарок. Виявлено небагато мідних знарядь, що не мали широкого застосування.

Основним заняттям населення було рибальство. Також займалися полюванням (на лося, кабана, бобра, водоплав. птахів) й збиранням. Мали навички в обробці міді, проте металеві. вироби нечисленні.

Населення жило у великих довготривалих поселення з потужним культурним шаром. Житла - великі напівземлянки, що були, зазвичай, з'єднані між собою вузькими проходами.

Для культури характерні ґрунтові могильники, розташовані коло поселень. Похоронні пам'ятки волосівської культури мало вивчені. До померлих іноді клали бурштинові прикраси, амулети з зубів тварин, крем'яні знаряддя.

Походження і доля племен волосівської культури не з'ясовані, проте припускають їх приналежність то угро-фінської мовної групи.

Існують різні інтерпретації походження волосівської культури:

• формування пов'язують з уральсько-камськими, або волго-камськими племенами новокам'яної доби;
• склалася на основі спільноти ямково-гребінцевої кераміки культур;
• склалася, як наслідок змішування з ямково-гребінцевої кераміки культурами верхньоволзької й волго-камської культур;
• сформувалася на основі ранньо-новокам'яних племен волго-камської культури при впливі балахнинської культури.

На початку 2-го тисячоріччя до Р.Х. основна маса волосівців була асимільована сторонніми скотарськими племенами балановської культури.

У Мордовії пам'ятки волосівської культури виявлено у сточищі річок Вад, Мокша, Сура. На Широмасовській стоянці виявлено кременева антропоморфна фігурка, на 2-ій Каргашинській стоянці - фігурка бобра. Численні знахідки кам'яних знарядь, уламків глиняного посуду.

У Пензенській області представлена ​​пам'ятками сурсько-мокшинського локального варіанту культури: Озименкі, Лещиново-1, Підлісне-5, Бессоновка-1, Єрня, Стара Яксарка. У походження Пензенських пам'яток племена балахнинської культури відіграли провідну роль.

• Халиков А.X. Древняя история Среднего Поволжья.— М., 1969
• Крайнов Д.А. Волосовская культура // Эпоха бронзы лесной полосы СССР.— М., 1987. — (Археология СССР)
• Третьяков В.П. Волосовские племена в Европейской части СССР в 3—2 тысячелетиях до н. э.— Л., 1990
• Ставицкий В. В. ВОЛОСОВСКАЯ АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА эпохи неолита (1-я пол. 3-го тыс. – нач. 2-го тыс. до н. э.) / Пензенская энциклопедия. М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001