Волтер Міллер-молодший

Між 1951 і 1957, Міллер написав близько чотирьох десятків науково-фантастичних оповідань і коротку повість «Художник сцени» (англ. «The Darfsteller»), яка принесла йому премію «Г'юго» за найкращу коротку повість в 1955. Також він писав сценарії до науково-фантастичного телешоу «Капітан Відео і його відеорейнджери» (англ. Captain Video and His Video Rangers). В 1955, 1956 і 1957 році він випустив три пов'язані повісті, з яких утворився роман «Кантата за Лейбовіцем».

«Кантата за Лейбовіцем» це постапокаліптичний роман, дія якого розвивається навколо ордену монахів імені Лейбовіца. В романі присутні роздуми над циклічністю подій а також над впливом католицької церкви в темні часи. Даний роман виграв премію «Г'юго» за найкращий роман в 1961 році і вважається класикою жанру. Після успіху «Кантати», Міллер не писав нічого, проте його оповідання перевидавались, також вийшла радіо-адаптація на станціях WHA Radio і NPR по мотивах «Кантати за Лейбовіцем» в 1981 році. В 1992 році на BBC вийшла ще одна радіо-адаптація.[4]

В останні роки Міллер зробився відлюдькуватим і уникав контакту з усіма, навіть з близькими родичами. За словами Террі Біссона Міллер страждав на клінічну депресію, проте це не завадило йому написати майже шістсот сторінок продовження до «Кантати». В січні 1996, після смерті дружини, він покінчив собі життя самогубством.[5] Продовження під назвою «Святий Лейбовіц і жінка на дикій кобилі» (англ. Saint Leibowitz and the Wild Horse Woman) була завершена Террі Біссоном і видана в 1997.[6]

• 1959 — «Кантата за Лейбовіцем» (англ. A Canticle for Leibowitz). Виграв премію «Г'юго» за найкращий роман в 1961 році. Даний роман був побудований на трьох повістях що вийшли раніше:
  • 1955 — «Кантата за Лейбовіцем», в книзі — розділ «Fiat Homo».
  • 1956 — «І буде світло» (англ. And the Light Is Risen), в книзі — розділ «Fiat Lux».
  • 1957 — «Остання кантата» (англ. The Last Canticle), в книзі — розділ «Fiat Voluntas Tua»
• 1997 — «Святий Лейбовіц і жінка на дикій кобилі» (англ. Saint Leibowitz and the Wild Horse Woman). Завершений Террі Біссоном за попередньою домовленюстю, і виданий після смерті автора.

В дужках подано умовний переклад на українську мову.

• 1951 — Secret of the Death Dome (укр. Таємниця куполу смерті)
• 1951 — Izzard and the Membrane (укр. Іззард і мембрани)
• 1951 — The Soul-Empty Ones (укр. Бездушні)
• 1951 — Dark Benediction (укр. Темне благословення)
• 1951 — The Space Witch (укр. Космічна відьма)
• 1951 — The Little Creeps (укр. Маленька гадина)
• 1951 — The Song of Vorhu (укр. Пісня Ворху)
• 1952 — Conditionally Human (укр. Умовна людина)
• 1952 — Bitter Victory (укр. Гірка перемога)
• 1952 — Dumb Waiter (укр. Німий офіціант)
• 1952 — It Takes a Thief (укр. Тут потрібен злодій)
• 1952 — Blood Bank (укр. Банк крові)
• 1952 — Six and Ten Are Johnny (укр. Шість і десять це Джонні)
• 1952 — Let My People Go (укр. Відпусти моїх людей)
• 1952 — Please Me Plus Three (укр. Будь-ласка плюс три)
• 1952 — Cold Awakening (укр. Холодне пробудження)
• 1952 — No Moon for Me (укр. Місяць не для мене)
• 1952 — The Big Hunger (укр. Великий голод)
• 1952 — Gravesong (укр. Могильна пісня)
• 1952 — Command Performance (укр. Представлення для еліти)
• 1952 — A Family Matter (укр. Сімейні обставини)
• 1953 — Check and Checkmate (укр. Шах і мат)
• 1953 — Crucifixus Etiam
• 1953 — I, Dreamer (укр. Я, мрійник)
• 1953 — The Yokel (укр. Селюк)
• 1953 — Wolf Pack (укр. Вовча зграя)
• 1954 — The Will (укр. Бажання)
• 1954 — I Made You (укр. Я зробив тебе)
• 1954 — Death of a Spaceman (укр. Смерть космонавта)
• 1954 — Way of a Rebel (укр. Шлях повстанця)
• 1954 — The Ties that Bind (укр. Узи пов'язують)
• 1955 — The Darfsteller (укр. Художник сцени). За дану коротку повість Міллер отримав премію «Г'юго».
• 1955 — The Triflin' Man (укр. Дріб'язкова людина)
• 1955 — The Hoofer (укр. Танцюрист)
• 1957 — The Song of Marya (укр. Пісня Марії)
• 1957 — The Corpse in Your Bed Is Me (укр. Труп в твоєму ліжку - це я)
• 1957 — The Lineman (укр. Залізничник)