Ворожеська

Вороже́ська[1] (інші назви — Ворожеска, Трито́н) — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення, високогірне озеро в Українських Карпатах. Розташоване в межах Рахівського району Закарпатської області.

озеро Ворожеська
Вигляд на озеро з півдня
Вигляд на озеро з півдня
48°16′34″ пн. ш. 24°11′32″ сх. д.
Розташування
Країна  Україна
Регіон Закарпатська область
Розташування  Україна
Закарпатська область,
Рахівський район,
масив Свидовець
Геологічні дані
Тип високогірне
Розміри
Площа поверхні 0,7  км²
Висота 1460 м
Глибина макс. 4,5  м
Вода
Солоність 0  г/л
Температура до +12°C влітку  °C
Басейн
Витікають притока річки Апшинець
Інше
Ворожеська (Україна)
 озеро Ворожеська у Вікісховищі

Озеро льодовикового походження. Лежить на висоті 1460 м над р. м., в одному з льодовикових карів, на північних схилах масиву Свидовець.

Вид на озеро з охоронним знаком

Складається з двох невеликих водойм. Верхнє (більше) озеро має круглу форму (діаметр 95 м, площа 0,7 га, глибина до 4,5 м). Нижнє озеро, розташоване на 15 м нижче від верхнього, видовженої форми (довжина 76 м, ширина 28 м, площа близько 0,2 га, глибина до 1,9 м). Живиться водами потоку, який бере початок у сніжнику, складеному фірновим льодом, який повністю тане лише в найжаркіші роки. Вода в озері чиста, дуже прозора; температура її влітку до +12. Дно похиле, замулене. Фауна представлена окремими видами мікроскопічних ракоподібних. Об'єкт туризму.

На захід від Ворожеськи розташоване озеро Апшинець, на південний захід — озеро Догяска, на південний схід — гора Великий Котел (1771 м).

Найближчий населений пункт — село Чорна Тиса.

Охоронний знак

При озері ГО «Карпатські стежки» встановлено охоронний знак.

Легенда про Ворожеське озеро
Жилися-були в матері два сини. Були вони гарні, добрі й сильні. Улітку випасали отари на гірській полонині, а взимку допомагали по господарству біля будинку. Одного разу зустріли хлопці дуже гарну дівчину. Кликали її Марічка, була вона з довгою русявою косою й дуже гарна собою. Обоє брати її полюбили. Що ж тут робити? І вирішили так: хто першим перепливе гірське озерце, що виднілося в ущелину між горами, тому й дістанеться Марічка. Але як тільки вони доплили до середини озера, через гору набігла чорна хмара і почалася страшна бура. Вода в озері здійнялася, налетіла більша хвиля — і братів затягло на дно, у страшну безодню. Довго чекала їхня мати, але не дочекалася, не побачила їх більше й Марічка. А недалеко від того озера, пастухи пасли овець, все це бачили й знали тих хлопців. Спустилися в село й розповіли їх матері. Побігла мати до того озера, упала на коліна й, заламавши руки, плакала й кричала: «Озеро, озеро! Чому ти таке вороже до мене, навіщо моїх синів-близнюків погубило?» А вітер підхопив: «Вороже...вороже...». Відтоді те озеро й почали називати Ворожеским.

Галерея
  • Вигляд на велике і мале озеро з північно-східних відногів гори Котел. Зверху (лівіше) — гора Ворожеська (1731 м)

Джерела

Примітки
  1. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.