Ворона Петро Васильович

Петро́ Васи́льович Воро́на (нар. 6 серпня 1967, Круподеринці) — український політик, науковець, доктор наук з державного управління, професор, голова Полтавської обласної ради в 2014—2015 роках.

Петро Васильович Ворона
Петро Васильович Ворона
Петро Ворона
Голова Полтавської обласної ради VI скликання
24 лютого 2014  20 листопада 2015 року
Президент Петро Порошенко
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк
Попередник Іван Момот
Наступник Олександр Біленький
Заступник голови Полтавської обласної ради
28 квітня 2006  18 листопада 2010
Президент Віктор Ющенко
Народився 6 серпня 1967(1967-08-06) (54 роки)
Круподеринці, Полтавська область
Відомий як політик
Громадянство  Україна
Національність українець
Освіта Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Політична партія позапартійний
Рід козацький Ворони
Батько Ворона Василь Петрович
Мати Ворона Ніна Павлівна
У шлюбі з Ворона Лариса Іванівна
Діти

Ворона Анастасія Петрівна
Ворона Богдан Петрович

Ворона Марія Петрівна
Брати Ворона Віталій Васильович
Професія вчитель географії та біології,
економіст, управлінець
Звання професор наук з державного управління
Релігія УПЦ КП

Біографічні відомості

Петро Ворона народився 6 серпня 1967 р. в селі Круподеринці Оржицького району Полтавської області. З давнього козацького роду яблунівського сотника Лубенського полку Петра Ворони. Закінчив у 1984 році Денисівську середню школу.

У 1991 р. закінчив Луганський педагогічний інститут імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю географія та біологія.

У 2004 р. здобув другу вищу освіту в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президенті України, отримавши кваліфікацію магістра державного управління. Тут у 2007 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Експлікація місцевого самоврядування у програмах політичних партій українського парламенту».

У 2011 р. закінчив Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка і отримав фах спеціаліста з економіки підприємства.

У 2008 р. закінчив навчальний курс «Влада і політика» у Відкритому університеті Ізраїлю.

З 2014 р. - доктор наук з державного управління за спеціальністю «місцеве самоврядування», докторант кафедри парламентаризму та політичного менеджменту НАДУ (2010–2013 рр.), а зараз професор цієї кафедри. Член спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських і докторських дисертацій з державного управління. Заступник редактора та редактор кількох наукових журналів (Державно-управлінські студії, Філософія публічного управління, Економіка і держава - серія: державне управління тощо).

З 28 квітня 2006 по 18 листопада 2010 рр. обіймав посаду заступника голови Полтавської обласної ради п'ятого скликання.

Пройшов дійсну військову службу (1986–1988 рр.), працював учителем географії Денисівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Оржицького району, Харківської приватної ЗОШ І-ІІІ ступенів «Ерудит» (за сумісництвом під час навчання у магістратурі ХарРІ НАДУ при ПУ), заступником директора з навчально-виховної роботи Денисівської ЗОШ І-ІІІ ст. Має педагогічний стаж 26 років.

У вищій школі працює понад 13 років. Був деканом факультету економіки і менеджменту ПУЕТ. у 2019-2021 рр. - перший проректор інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України. З 2021 року має вчене звання професор.

З 26 березня 2021 року працює в Національному фонді досліджень України на посаді начальника управління грантового забезпечення.

Має управлінський досвід. Працював: у 2004 р. начальником районного відділу субсидій, у 2004–2014 рр. - помічником-консультантом народних депутатів України Миколи Кульчинського, Віталія Кличка, Генадія Ткачука, у 2005- 2006 рр. - головою Оржицької районної державної адміністрації.

Як науковець пройшов стажування у Верховній раді України, вивчав досвід роботи органів місцевого самоврядування США, Китаю, Польщі, Бельгії, Ізраїлю, Швеції та Німеччини. Автор і співавтор 11 монографій, 10 підручників та понад 350 статей і тез на тему розвитку партійної системи та місцевого самоврядування в Україні. Проводить науково-дослідницьку роботу. Автор і виконавець багатьох проектів з розвитку місцевого самоврядування та розвитку територіальних громад.

Свою громадсько-політичну діяльність розпочав із членства в Народному Русі України до якого приєднався навчаючись у Луганському державному педагогічному інституті їм. Тараса Шевченка у 1990 році. У 1992-1999 рр. очолював Оржицьку районну організацію НРУ. З 1999 по 2005 рік був головою Оржицької районної організації Української народної партії, а в 2005–2006 рр. - головою Оржицької РО політичної партії «Наша Україна». Довірена особа В. Ющенка на виборах президента України у 2004 році. З 2006 по 2010 рік обіймав посаду заступника голови обласної організації ПП «Наша Україна». З 20 березня 2011 року по 25 серпня 2014 року (до участі в АТО) очолював обласну партійну організацію політичної партії «УДАР Віталія Кличка». Нині позапартійний.

Активний учасник Помаранчевої революції та революції Гідності. Під час останньої був затриманий і засуджений до домашнього арешту (лютий 2015 року).

Веде активну громадську діяльність. Голова ГО «Оржицьке земляцтво Полтавщини», був головою Полтавської обласної федерації спортивного орієнтування та президентом Полтавської обласної федерації спортивної боротьби.

Петро Ворона — з 2002 року депутат Полтавської обласної ради ІV, V, VІ, VII скликань. На місцевих виборах 2002 та 2010 р.р. обраний депутатом Полтавської обласної ради шостого скликання по Оржицькому мажоритарному виборчому округу № 33. Голова депутатської фракції «Удару» у Полтавській обласній раді у 2013-2015 рр. У 2015 році, за квотою партії В. Кличка «Удар» очолював список БПП до Полтавської обласної ради. 16 квітня 2016 року у зв’язку з присутністю у фракції людей причетних до побиття учасників АТО під час подій у Полтаві, вийшов з фракції БПП у Полтавській обласній раді. Член комісії Полтавської обласної ради з питань освіти, науки та культури.

24 лютого 2014 року на двадцять першій позачерговій сесії Полтавської обласної ради шостого скликання Петра Ворону обрано її головою. Член НСЖУ, КМС з боротьби «самбо».

Участь в АТО

23 серпня 2014 року з'явилася інформація, що він відправився добровольцем в зону АТО, пройшовши медичний огляд та після Дня незалежності відбув до навчального центру ВДВ у Тернівку близ міста Миколаєва. Учасник АТО. Проходив військову службу в 79 окремій аеромобільній бригаді ВДВ - добровольчий батальйон "Фенікс", у секторі «М» близ міст Волновахи та Маріуполя. Займав посаду командира зенітного відділення. У 2014-2016 рр. активно займався волонтерською діяльністю і сприяв волонтерському руху на Полтавщині.

Сім'я

Одружений. Має двох доньок і сина, онука і внучку.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.