Воронежський Сергій Петрович

Сергій Воронежський народився в Херсоні, де й почав займатися футболом в місцевій ДЮСШ-3 під керівництвом Євгена Кузовенкова та Пилипа Гришкова. У 17-річному віці дебютував у херсонському «Кристалі», а вже наступного року став одним з ключових гравців клубу. Через службу в лавах збройних сил СРСР сезон 1986 року Воронежський розпочав у аматорському колективі СКЧФ з Севастополя, де провів три сезони, після чого повернувся до рідного «Кристала», у складі якого провів ще майже 150 матчів у іграх чемпіонатів СРСР та України.

Другу половину першого чемпіонату незалежної України провів у складі сімферопольської «Таврії». Сімферопольцям того року вдалося створити сенсацію, перегравши у фінальному матчі київське «Динамо» та здобувши «золото» турніру. В Лізі Чемпіонів «Таврія» спочатку пройшла ірландський «Шелбурн» (0:0, 2:1), а у наступному раунді поступилася за сумою двох матчів швейцарському «Сьйону» (1:3, 1:4). Воронежський з'являвся на полі в усіх чотирьох поєдинках[1].

У 1993 році Сергій Воронежський перейшов до лав одеського «Чорноморця», однак заграти у складі «моряків» так і не зміг, повернувшись до Херсона. Втім, у рідному місті він затримався лише на сезон, приставши на пропозицію житомирського «Полісся», де виступав з 1994 по 2000 рік. Після закінчення професійної кар'єри брав участь у матчах аматорських колективів «Таврія» (Новотроїцьке), КЗЕЗО (Каховка) та «Укррічфлот» (Херсон).

Командні трофеї

• Чемпіон України (1): 1992
• Бронзовий призер чемпіонату України (1): 1992/93

Особисті здобутки

• Майстер спорту України (1992)

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль гравця. «Allplayers». Процитовано 22 квітня 2014.
• Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2014.
• Профіль гравця (рос.). «Одесский футбол». Процитовано 22 квітня 2014.
• Профіль гравця (рос.). «Footballfacts». Процитовано 22 квітня 2014.