Вороніна Олександра Андріївна

Вороніна Олександра Андріївна (пізніше Юрьєва; рос. Воронина (Юрьева) Александра Андреевна,[2][3] 20 серпня 1905(19050820), Севастополь, Російська імперія — 1 жовтня 1993, Санта-Клара (Каліфорнія), США) — письменниця та перша дружина норвезького фашиста Відкуна Квіслінга, лідера політичної партії Nasjonal Samling (Національна єдність), яка співпрацювала з німецькими окупаційними силами в Норвегії під час Другої світової війни.

Вороніна Олександра Андріївна
Воронина Александра Андреевна
Народилася 20 серпня 1905(1905-08-20)[1]
Севастополь, Російська імперія
Померла 1 жовтня 1993(1993-10-01) (88 років)
Санта-Клара, Санта-Клара, Каліфорнія, США
Діяльність письменниця
Відома завдяки перша дружина норвезького фашистського політика Відкуна Квіслінга
Батько Андрія Сергійовича Воронін, лікар
У шлюбі з Відкун Квіслінг

Біографія

Олександра Андріївна Вороніна народився в Севастополі в сім'ї лікаря Андрія Сергійовича Вороніна. Родина була заможною, бо мала значні доходи від нафти. Коли їй було близько трьох років, родина переїхала до Ялти. На початку Першої світової війни в 1914 р. сім'я переїхала до Харкова. Там вона відвідувала Харківську балетну школу і була направлена до жіночої гімназії імені Л. В. Домбровської, на той час престижної школи-інтернату для дітей дворянства. Під час Російської революції 1917 року спосіб життя сім'ї занепав, коли їхні слуги втекли, а кімнати в їхньому особняку конфіскували вони повернулися до Криму на деякий період, поки її мати розглядала Францію чи Румунію як країну еміграції.[4]

Вороніна вийшла заміж за Квіслінга наступного дня, коли їй виповнилося 17 років.[5] У 1923 році Квіслінг повернувся з Харкова, де на той час жила Вороніна, після короткої поїздки додому до Норвегії зі своєю дружиною. Коли він повернувся до Харкова, він вдруге одружився з Марією Василівною Пасєчніковою, згодом Марією Квіслінг, незважаючи на те, що не мав офіційного розлучення з Вороніною. Коли всі троє повернулися до Норвегії, Вороніну назвали «прийомною дочкою» Відкуна Квіслінга замість його дружини, як це було раніше.[5] Вороніна стверджувала, що вони розлучилися у 1924 році, але немає документів, які б підтверджувала це. [6][7] Після цього вона назавжди покинула Норвегію та поїхала до Франції і врешті-решт до Сполучених Штатів, де провела решту свого життя[8].

Пізніше Олександра Андріївна написала книгу спогадів про своє життя з Відкуном Квіслінгом.[9]

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Рассказ о книге воспоминаний Александры Ворониной "В тени Квислинга" - часть 1. Радіо Свобода. Процитовано 6 листопада 2016.
  3. Читать. Литмир - электронная библиотека. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 6 листопада 2016.
  4. Харьков глазами жены предателя. Часть 1 - Накипело. Накипело (ru-RU). 6 грудня 2016. Процитовано 7 серпня 2018.
  5. Vidkun Quisling – Norsk biografisk leksikon. Store norske leksikon. Процитовано 6 листопада 2016.
  6. Høidal, Oddvar 1938-; Kolstad, Henning 1955- (1 січня 1988). Quisling: en studie i landssvik. Oslo: Universitetsforlaget. с. 21. ISBN 8200184013.
  7. Dahl, Hans Fredrik 1939- (1 січня 1991). En fører blir til. Oslo: Aschehoug. с. 94–96. ISBN 8203156320.
  8. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 1385: attempt to concatenate global 'arch_text' (a nil value).
  9. Yourieff, Alexandra Andreevna Voronine; Seaver, Kirsten A. 1934-; Yourieff, W. George (1 січня 1999). Alexandra Voronine: Quislings unge hustru. Oslo: Gyldendal. ISBN 8205257450.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.