Відкун Квіслінг

Відкун Абрахам Лауриц Йонсен Квіслінг (норв. Vidkun Abraham Lauritz Jonssøn Quisling [ˈvɪ̀dkʉn ˈkvɪ̀slɪŋ] ( прослухати), 1887—1945 рр.) норвезький офіцер, політик. Був засновником і головою націоналістичної партії «Національна єдність» (норв. Nasjonal Samling, трансліт. Нашунал Самлінг), з лютого 1942 р. і до кінця Другої світової війни обіймав посаду міністра-президента окупованої німцями Норвегії. Після війни Квіслінг був розстріляний за звинуваченням у державній зраді. У Норвегії та у більшості країн Європи слово «квіслінг» стало синонімом слів «зрадник», «колаборант».

Відкун Квіслінг
Vidkun Quisling
норв. Vidkun Abraham Lauritz Jonssøn Quisling
Відкун Квіслінг
Vidkun Quisling
Міністр-президент Норвегії
1 лютого 1942  9 травня 1945
Міністр оборони Норвегії
1931  1933
Попередник Торгеїр Андерсен
Наступник Єнс Кобро
Народився 18 липня 1887(1887-07-18)[1][2][…]
Fyresdald, Телемарк, Норвегія
Помер 24 жовтня 1945(1945-10-24)[3][1][…] (58 років)
Фортеця Акерсхус, Oslo municipalityd, Норвегія
Відомий як політик, офіцер, collaborator
Країна Норвегія
Освіта Норвезька військова академіяd і Norwegian Military Colleged
Політична партія Аграрна партія Норвегії
Народна єдність
Батько Jon Lauritz Qvislingd
Мати Anna Qvislingd
У шлюбі з Вороніна Олександра Андріївна і Марія Квіслінг
Нагороди
Підпис
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Дитинство і початок кар'єри

Народився у родині пастора і фахівця з генеалогії Йона Лауріца Квіслінга. Обоє його батьків належали до давніх і знатних родів міста Телемарк, де Відкун народився 18 липня 1887 року. З малого віку хлопець виявив різні обдарування, мав хист до математики — ще в школі у 12-річному віці винайшов математичний приклад, який почали використовувати у шкільному підручнику математики. Видавництво також згадало його ім'я у підручнику як заохочення для інших учнів цікавитися математикою. Проте після війни, через непопулярність Квіслінга у Норвегії, згадку про нього прибрали.

По закінченні школи у 1911 р. Квіслінг вступив до одного з найкращих військових училищ Норвегії і, закінчивши його з відзнакою, отримав звання майора у норвезькій армії, був військовим аташе у Петрограді та у Гельсінкі. У 1920-х роках Квіслінг працював в Україні у складі гуманітарної організації Фрітьйофа Нансена, був автором одного з найдетальніших звітів про голод в Україні 22-го року і допомагав жертвам голоду.[4] Під час перебування в Україні познайомився і пізніше одружився з уродженкою Харкова Марією Василівною Пасечніковою. Після розриву дипломатичних відносин між СРСР та Великою Британією також виконував обов'язки повіреного у справах Сполученого Королівства, за що отримав Орден Британської імперії. По поверненні до Норвегії був міністром оборони в уряді Аграрної партії у 1931—1933 рр.

На чолі партії

17 травня 1933 р. у річницю конституції Норвегії Відкун Квіслінг разом зі своїми соратниками заснував націоналістичну, антикомуністичну партію «Національна Єдність» (норв. Nasjonal Samling), у якій його було обрано лідером (фюрером). Спочатку партія сповідувала консервативні, релігійні принципи і користувалася підтримкою певної частини електорату. На виборах 1933 р. партія отримала лише 28 000 голосів виборців і не мала жодного депутата у парламенті. Однак пізніше ідеологія партії увібрала в себе націонал-соціалістичні ідеї Німеччини і стала радикальнішою. Така зміна ідеології партії у 1935 р. призвела до втрати підтримки значної частини населення: у виборах 1936 р. вона отримала 14 000 голосів. Перед вторгненням Німеччини до Норвегії у 1940 р. партія, очолювана Відкуном Квіслінгом, перетворилася на екстремістську, праворадикальну партію із членством лише близько 2000 осіб. Однак пізніше, після окупації країни Німеччиною, членство у «Національній Єдності», яка була єдиною легальною партією, зросло до 45 тисяч.

Квіслінг мав добрі стосунки і користувався фінансовою та ідеологічною підтримкою нацистських лідерів Німеччини, часто відвідував нацистські збори. На зустрічі у 1939 р. Квіслінг обговорював з Гітлером можливість окупації Норвегії і призначення його головою уряду. Сучасні історики схиляються до думки, що пропозиція Квіслінга не була визначальною у рішенні німців окупувати Норвегію з огляду на маргінальність його політичної партії, однак вони використовували її та Квіслінга як провідників своєї ідеології у Норвегії та пізніше як помічників окупаційного режиму .[5]

Міністр-президент Норвегії

9 квітня 1940 році Німеччина напала на Норвегію і окупувала її територію. Ще під час військових дій Квіслінг вдався до державного перевороту: захопив місцеву радіостанцію у Осло і в ефірі проголосив себе прем'єр-міністром, скасував мобілізацію та наказав припинити чинити опір німецьким військам. Наступного дня, після поразки норвезької армії, німецька окупаційна влада вимагала від короля призначити Квіслінга головою уряду, але той навідріз відмовився. Рішення короля одноголосно підтримав і парламент, який просив короля не призначати Квіслінга та закликав народ до опору. Непопулярність Квіслінга серед норвежців була такою сильною, що він мусив залишити владу і повернувся тільки тоді, коли призначений німцями райхскомісар Норвегії Тербовен своїм декретом ліквідував у країні монархію та призначив його міністром-президентом у 1942 р. Своє рішення Тербовен пояснював тим, що партія Квіслінга була єдиною, діяльність якої у Норвегії дозволяла німецька влада. 1 лютого 1942 р. за підтримки німецької адміністрації Квіслінг став міністром-президентом Норвегії.

Першими декретами Квіслінга була заборона Комуністичної партії Норвегії, цензура преси, та заборона усіх політичних партій крім «Національної Єдності». У різних сферах суспільства та країни почала ширитися нацистська пропаганда та ідеологія, здійснена депортація євреїв до таборів смерті. На цій посаді він залишався до 9 травня 1945 р., до капітуляції Німеччини і його арешту. У тому ж році відбувся суд, на якому Квіслінга й інших діячів партії «Національна Єдність» визнали винними у державній зраді. Йому інкримінували організацію державного перевороту у квітні 1940 року, заклики до норвежців служити у СС, депортацію євреїв та репресії проти бійців опору. За вироком суду 24 жовтня 1945 р. Квіслінг був розстріляний.

Значення

Зрада Квіслінга стала загальновідомою у інших країнах Європи завдяки публікації 15 квітня 1940 р. статті у провідній газеті «Таймс» під назвою «Скрізь Квіслінги». У статті ім'я Квіслінг використовувалося як визначення та синонім зрадника. Завдяки цій статті слово «квіслінг» прижилося і увійшло у багато європейських мов. У сучасному вжитку це слово означає зрадника, який ставить інтереси іншої держави вище за інтереси власної і служить іноземним покровителям.

Все, що було пов'язане з ім'ям Квіслінга піддалося загальному осуду: Орден Британської Імперії, який він отримав за дипломатичну службу на користь Великої Британії, був відкликаний, будинок, де мешкав Квіслінг у Осло, був перейменований і у ньому створили музей Голокосту та прав людини.

Особисте життя

Перша дружина — Олександра Вороніна (уродженка Севастополя[6]), одружилися 1922 року. 1923 року одружився з харків'янкою Марією Пасєк (Пасєчніковою)[7].

Примітки

Джерела та література

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.