Воєводський Михайло Вацлавович

Михайло Воєводський народився в 1903 році в Смоленську в шляхетсбкій родині. Дитинство провів у Центральній Азії[1]. У 1923-1927 роках навчався на кафедрі антропології фізико-математичного факультету МДУ в професора Бориса Жукова. З 1923 року паралельно працював препаратором в Інституті і Музеї антропології МДУ. З 1933 року - заступник директора Музею антропології МДУ. У 1927-1930 роках - аспірант, в 1931-1948 роках - старший науковий співробітник НДІ антропології МДУ. З 1931 року викладав у МДУ (з 1937 року доцент). У 1935 році отримав ступінь кандидата історичних наук без захисту дисертації[2].

Брав участь в ряді археологічних експедицій у Центральній Росії, Україні, Надволжі й Центральній Азії. Досліджував давньокам'яні стоянки Тімоновську, Авдіївську, Пішаний Рів[3], Пушкарі та інші. Завдяки дослідженням Воєводського на території Східноєвропейської рівнини були виділені Балахнинська культура, культура сітчастої кераміки та Юхнівська культура. Воєводський розробив методику «великих площ», що тепер широко застосовується в археології кам'яної доби. Активно використовував природничо-наукові дані[1]. Серед його учнів - археологи Маріанна Давидівна Гвоздовер (1917—2004), Ірина Гаврилівна Розенфельдт (1923-1991), Олександр Олександрович Формозов (1928-2009).

• Тимоновская палеолитическая стоянка // РАЖ. 1929. Т. 18. № 1-2. С. 59-70;
• К истории гончарной техники народов СССР // Этнография. 1930. № 4. С. 55-70;
• Стоянки Балахнинской низины (совместно с О.Н. Бадером) // Из истории родового строя на территории СССР. Л., 1935. С. 298-346 (Известия ГАИМК. Вып. 106);
• К изучению гончарной техники первобытно-коммунистического общества на территории лесной зоны Европейской части РСФСР // Советская археология. Л., 1936. Т. 1;
• Остатки торфяного поселения Лужицкой культуры в Польше // ВДИ. 1938. № 2. С. 224-236;
• Усуньские могильники на территории Киргизкой ССР (совместно с М.П. Грязновым) // ВДИ. 1938. № 3. С. 162-179;
• Воеводский М. В., Формозов А. А. Стоянка Песочный Ров на реке Десне. – КСИИМК, 1950 г., т. 35, с. 42 – 54.
• Ранний палеолит Русской равнины // Уч. западной МГУ. 1948. Вып. 115;
• К методике раскопок открытых палеолитических стоянок // Доклады и сообщения исторического факультета МГУ. 1948. Вып. 7;
• Важнейшие итоги деснинской экспедиции 1946 г. // КСИИМК. 1948. Вып. 20. С. 36-44;
• Ранний палеолит русской равнины // Труды Музея антропологии. Ученые записки МГУ. М., 1948. Вып. 115. С. 127-168;
• Городища Десны // Археологические памятники УССР. Киев, 1949. Т. 1. С. 105-111;
• Мезолитические культуры Восточной Европы // Краткие сообщения Института истории материальной культуры. 1949. Вып. 31;
• Краткая характеристика керамики городищ Ветлуги и Унжи // МИА. 1951. Вып. 2. С. 159-180.

• Замятнин С. Н. Памяти М. В. Воеводского // Советская археология. М.; Л., 1950. Т. 12;
• Институт археологии: история и современность. М., 2000;
• Чубур А. А. М. В. Воеводский: страницы биографии. Брянск, 2003;
• Дебец Г.Ф. Памяти М.В. Воеводского // СЭ. 1949. № 1. С. 208-211;
• Кызласов Л.Р. Портреты учителей-создателей советской археологии (К 60-летию начала специализации по археологии на историческом факультете МГУ) // Вестник Московского университета. Сер. 8. История. 1997. № 4. С. 13-15.