Вроцлавська водонапірна вежа

Вроцлавська водонапірна вежа (пол. Wieża ciśnień przy alei Wiśniowej we Wrocławiu) розташована на перетині Вишневої алеї і Судецької вулиці в районі Борек, місто Вроцлав, Нижньосілезьке воєводство, Польща.

Вроцлавська водонапірна вежа
Wieża ciśnień we Wrocławiu

51°05′06″ пн. ш. 17°01′03″ сх. д.
Країна  Польща
Місто Вроцлав
Тип оглядова вежаd
Висота 62,5 м
Стиль модерн і еклектика (архітектура)d
Скульптор Ігнатіус Ташнер, Роберт Беднорц
Архітектор Karl Klimmd
Будівництво 1903 1904 роки
Статус  Пам'ятка архітектури

Вроцлавська водонапірна вежа
Вроцлавська водонапірна вежа (Польща)
 Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Будівля побудована з клінкерної цегли, увінчана шатром. Створено в стилі історизму з елементами модерну, неороманізму і неоготики.

Архітектором вежі виступив Карл Клімм. Висота споруди становить 62,5 метра, всередині з перших днів діє електричний ліфт — велика розкіш для того часу. Скульптори Ігнатіус Ташнер і Роберт Беднорц прикрасили вежу рельєфами з пісковика, що зображують фантастичних істот, які немов би зійшли зі сторінок бестіарію. З північно-східної частини фасаду будинку тече чиста джерельна вода, облаштований невеликий фонтан: джерело знаходиться в підвалі вежі. На першому і другому поверхах були розташовані кілька квартир, у яких жили співробітники, чия робота безпосередньо була пов'язана з водонапірною баштою.

Історія

Вежа була побудована в 1903—1904 роках. З червня 1906 року на висоті 42 метри діє оглядова площадка, звідки відкривається вид не тільки на Вроцлав і його околиці, а й на гору Сленжа, а в гарну погоду можна навіть розгледіти гори Крконоше, що знаходяться приблизно в 100 кілометрах (у такі дні персонал вежі піднімав на вершині червоний прапор, запрошуючи відвідувачів — відвідування майданчика коштувало 10 пфенігів).

У лютому — травні 1945 року, під час облоги Бреслау, Вроцлавська водонапірна башта служила командним пунктом. Незважаючи на рясні бомбардування регіону, вежа залишалася практично неушкодженою протягом всієї Другої світової війни. Водонапірна вежа продовжувала виконувати свої прямі функції (оглядовий майданчик після війни не працював) до середини 1980-х років, після чого перестав працювати у зв'язку з відсутністю належного догляду і ремонту.

19 жовтня 1978 року вежа була визнана пам'яткою архітектури місцевого значення. Наприкінці 1990-х років будинок біля міста придбала компанія Stephan Elektronik Investment Company, яка зробила зовнішній і внутрішній ремонт споруди (без відновлення водопостачальних функцій) і переобладнала його в ресторанний комплекс під невигадливою назвою «Водонапірна башта» (пол. Wieża Cisnień).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.