Ігнатіус Ташнер

Ташнер народився в родині муляра Бартоломея Ташнера, рід якого походить зі Штраубінга. Виріс в містечку Лор-на-Майні. У 1885-1888 роки пройшов навчання на каменотеса в батьківському місті Штраубінг, в майстерні скульптора Вільгельма Кемпфа, та наступний рік працює там же учнем майстра. У 1889-1895 роках продовжує художню освіту в мюнхенській Академії мистецтв під керівництвом професорів Сіруса Еберле і Якоба Брандля. В Академії починається дружба Ташнера з молодими скульпторами Йозефом Раухом.

Першою серйозною роботою Ташнера була скульптура в пам'ять жертв війни, замовлена йому в 1894 році містом Швейнфурт. У наступні роки його твори виставляються на Мюнхенській, Віденської та Берлінської сецесії. Починаючи з 1897 року художня кар'єра Ташнера виявляється досить успішною. Серед великих замовлень, ним виконаних, слід згадати пам'ятник берлінському художнику Карлу Бенневіцу фон Лефен. Для архітекторів Генрі Гелбіга і Ернста Гайгера Ташнер виконує в 1898 році декоративні розписи в мюнхенському Будинку прикладних мистецтв, а також роботи для виставки в Скляному палаці Мюнхена.

Як графік Ташнер виконує для віденського видавництва Мартіна Герлаха ілюстрації для першого тому, який там виходив, що став згодом популярною серією «Юнацька бібліотека Герлаха» (Gerlach's Jugendbücherei). У 1900 і в 1903 році він робить ілюстрації для видання казок братів Грімм. У квітні 1897 художник одружується з Елен Фельбер. У 1900 ж році Ташнер бере участь в конкурсі на створення пам'ятника Гете в Штраубінгу, завоювавши там 3-тю премію, він представлений на паризькій Всесвітній виставці скульптурами «Святий Мартін» і «Викрадач букета». У 1902 році Ташнер продовжує співпрацю з М. Герлахом, проілюструвавши черговий том із його «Юнацької бібліотеки», створює скульптуру «Нижня Франконія» для Нової ратуші Мюнхена.

У 1903 році Ташлер призначається доцентом в Академії мистецтв Бреслау (нині Вроцлав). Серед його друзів — відомий художник Людвіг Тома, редактор сатиричного журналу Сімпліцисімус. У цьому виданні з'являються тепер й ілюстрації роботи Ташлера. У 1904 році скульптор перебирається до Берліна і працює тут з архітекторами Альфредом Мессель і Людвігом Гофманом, для яких виконує численні пластичні твори, бере участь в скульптурному оформленні Старого міського управління в Берліні (Altes Stadthaus (Berlin). Був одним з перших членів Німецького мистецького товариства. у 1906 році Ташнер переїжджає в Міттерндорф поблизу Дахау, де набуває ділянку землі та будує на ній віллу та художню майстерню (закінчена в 1911 році). Тут також він створює ескізи своїх скульптур для Фонтану Казок в берлінському Народному парку Фрідріхсгайн та фонтану для Віденського ринку в Мюнхені.

• 
  Ілюстрація до вірша Генріха Гейне «Золотий телець»
• 
  «Фортуна» в Берліні
• 
  Фонтан біля ратуші в Дахау
• 
  Бронзові фігури «Хлопчик з черепахою» на Кишеньковому джерелі в Бад-Кіссінгені
• 
  Рельєф на Мосту ляльок в Любеку
• 
  Фонтан казок, скульптура Ганс в щастя
• 
  Фонтан казок, скульптура Кіт у чоботях
• 
  Фонтан казок, скульптура «Сім воронів»
• 
  Фонтан на мюнхенському Віденському ринку
• 
  Парсіфаль
• 
  Рельєф на Вроцлавської водонапірній башті

• Norbert Götz, Ursel Berger (вид. ): Ignatius Taschner. Ein Künstlerleben zwischen Jugendstil und Neoklassizismus. (Katalog anlässlich der gleichnamigen Ausstellung im Münchner Stadtmuseum 1992 und andernorts) München, Klinckhardt und Biermann 1992. ISBN 3-7814-0321-1
• Ursula Sautmann: Hommage an Taschner. Porträt Ignatz Fischer-Kerli und der Jugendstilkünstler. In: Süddeutsche Zeitung, Lokalausgabe Fürstenfeldbruck, vom 24. Mai 2008.
• Taschner, Ignatius in: Thieme-Becker: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart . Bd. 40 (Ta-Tie) zusammen mit Hans Vollmer (вид. ): Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler des XX.   Jahrhunderts. EA Seemann (CD-ROM), Leipzig 2008. ISBN 978-3-86502-177-9 (S.   60)