Вуглегірська ТЕС

• 1966 р. Прийнято рішення про будівництво в 1967–1977 р.р. у складі ПЕО «Донбасенерго» Вуглегірської ГРЕС потужністю 3600 МВт.
• 1968–1971 рр. Побудовані: ставок-охолоджувач, насосна станція підживлення водосховища в селі Курдюковка, будівля хімцеха, головний корпус, ВРП та інші об'єкти, що забезпечують пуск першого енергоблока потужністю 300 МВт
• 3 грудня 1972 року о 19 годині 25 хвилин перший енергоблок потужністю 300 МВт підключений до мережі.
• 1973 р. Введені в експлуатацію енергоблоки № 2, 3, 4.
• 1977 р. У грудні введений в експлуатацію третій енергоблок потужністю 800 МВт. Встановлена потужність електростанції досягла проектної — 3600 МВт.
• 2013 р. На Вуглегірській ТЕС масштабна пожежа, внаслідок якої повністю знищено чотири енергоблоки.[1][2]
• В десятих числах серпня 2016 снаряди російських найманців влучили у Вуглегірську ТЕС: зруйнували резервуар питної води та пошкодили лабораторію з контролю очистки та якості води.[3]

Головний корпус першої та другої черги складається з машинних зал, бункерно-деаераторного відділення і котельного відділення першої і другої черги будівництва відповідно. Каркас будівель виконаний із збірних залізобетонних конструкцій, міжповерхові перекриття — із попередньонапружених залізобетонних плит. Покрівлю виконано по металевим фермам із спеціальних профільованих тонколистових оцинкованих панелей, утеплених пінопластом.

Стінове заповнення двох машинних зал виготовлене з пінобетонних панелей, оздоблених глазурованою плиткою типу «іриска». Розташування турбоагрегатів в машинному залі першої черги — поперечне. Теплова схема — блокова без поперечних зв'язків між блоками по парі і воді. Розміщення турбоагрегатів потужністю по 800 МВт в машинному залі другої черги — поздовжнє. Теплова схема — блокова. У машинному залі другої черги розташовано три установки теплофікацій продуктивністю по 30 Гкал/г кожна, призначені для теплопостачання житлового селища і промислового майданчика, а також все допоміжне устаткування енергоблоків.

У двох бункерно-деаераторних відділеннях розташовані системи пилепідготування, деаераторні установки, розподільні пристрої власних потреб 0,4 Кв і пункти управління енергоблоками. Стінові панелі котельних відділень виконані з профільованого оцинкованого листа. Встановлені багерні насосні системи гідрозоловидалення. Допоміжне устаткування котельних відділень — димососи, дутеві вентилятори, регенеративні повітропідігравачі і електрофільтри для золовловлювання розміщені на відкритому майданчику біля головного корпусу.

Паливне господарство першої черги електростанції (енергоблоки по 300 МВт) складається з відкритого вугільного складу місткістю 325 тис. т, обладнаного мостовим краном-перевантажувачем, розвантажувального пристрою з двома роторними вагоноперекидачами для вагонів вантажопідйомністю 60 — 125 т.т. двоколійним розморожуючим пристроєм, системою галерей стрічкових транспортерів подачі вугілля в бункери котлів.

Енергоблоки 800 МВт через дефіцит газомазутного палива перебувають у стані довготривалого резерву з елементами консервації.

Димові гази від двох черг електростанції відводяться в атмосферу через дві залізобетонні труби заввишки 320 м з підвісним газовідвідним стовбуром з кремнебетонних панелей.

29 березня 2013 року в 15:14 в результаті пожежі, яка сталася внаслідок загоряння вугільного пилу, зруйновані чотири турбіни Вуглегірської ТЕС[4]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Сніжко С. Менеджмент у паливно-енергетичному комплексі. — Харків, 2009.

• Вуглегірська ТЕС — не остання катастрофа в енергосистемі?
• Вуглегірську ТЕС оснастять додатковими залізничними лініями.
• Результати щоденного аналізу режиму роботи ТЕС України в реальному часі. (Вуглегірська ТЕС)^{[недоступне посилання з червня 2019]}.