Вугільний ліс
Вугільні ліси були величезними територіями болотних угідь, які покривали значну частину Землі у тропічних районах суші протягом пізнього Карбону (Пенсильваній) і Пермського періоду.[1][2] У міру розпаду рослинної речовини з цих лісів накопичувалися величезні родовища торфу, який згодом перетворився на вугілля.
Значна частина вуглецю в торф'яних родовищах, що сформувалися з вугільних лісів, походить від фотосинтезу.[3]
Середовище
Вугільні ліси росли у рівнинних низинних болотистих місцевостях.[4] Вони були багаті різноманітною флорою з багатьма видами дерев, кущів, ліан тощо. Зарості Каламітів (Calamites) росли по краях озер і водних шляхів. Плауновидні спеціалізувалися на різних ролях: Паралікоподити (Paralycopodites) як піонери на нещодавно замулених озерах, досить мілководних для сухоземної рослинності; Діафородендрон (Diaphorodendron) заселялися пізніше, коли земля стала торфом, Синхісідендрон (Synchysidendron) і Лепідодендрон (Lepidodendron) на мінерально-ґрунтових територіях та Лепідофлоїс (Lepidophloios) на торф'яних ділянках. Кордаїти (Cordaites) могли рости на більш сухих районах болота. Сігільярія, ймовірно, росла у проміжних районах між місцем водорозділу та болотом. У пізнішій частині цього періоду деревоподібні папороті витісняли плауновидні дерева.
Деякі з характерних рослин вугільних лісів були:
- Сигілярія
- Лепідодендрон
- Каламіти
- Птеридосперми
Див. також
Примітки
- Cleal, C. J. & Thomas, B. A. (2005). «Palaeozoic tropical rainforests and their effect on global climates: is the past the key to the present?» Geobiology, 3, p. 13-31.
- Sahney, S., Benton, M.J. & Falcon-Lang, H.J. (2010). Rainforest collapse triggered Pennsylvanian tetrapod diversification in Euramerica (PDF). Geology 38 (12): 1079–1082. doi:10.1130/G31182.1.
- Schneider (2002). Insect size in the Carboniferous in contrast with contemporary analogues: a reflection of atmospheric oxygen content. International Journal of Paleoecology 15 (21): 168–192.
- Christopher J. Cleal; Barry A.Thomas (1994). Plant Fossils of the British Coal Measures. The Palaeontological Association. ISBN 0-901702-53-6.