Вулиця Челюскінців (Донецьк)

Вулиця Челюскінців — одна з центральних вулиць міста Донецька, колишня Дев'ята лінія. Починається від старого Донецького планетарію, на перетині із вулицею Коцюбинського, далі прямує територією Ворошиловського району, спочатку між вулицею Артема та 50-річчя СРСР, а від площі Леніна — між вулицею Постишева та 50-річчя СРСР.

Вулиця Челюскінців
Донецьк
Місцевість Центр
Район Ворошиловський район
Київський район
Колишні назви
9-а лінія
Транспорт
Автобуси 38, 136
Трамваї 1, 6
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Йосипу Кобзону
Храми Храм Івана Воїна
Навчальні заклади Донецький політехнічний технікум
Обліково-фінансовий та економічний факультет ДонНУ
Факультет екології та хімічної технології ДонНТУ
Заклади культури Палац молоді «Юність»
Донецький краєзнавчий музей
Парки Міський парк культури і відпочинку
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Челюскінців у Вікісховищі
Палац молоді «Юність» на вулиці Челюскінців…
Критий ринок в Донецьку
Донецький обласний апеляційний суд

Історія вулиці

Вулиця Челюскінців — своєрідне втілення ступеневого росту міста Донецька. Вже з кінця 19 століття вона відома під назвою Дев'ята лінія. На топографічній мапі міста Сталіно від 1942 року вулиця Челюскінців — найдовша вулиця міста, що починалася від Сталінського металургійного заводу і закінчувалась на рівні сучасного проспекту Ватутіна.

У 1950-ті, коли центральні вулиці Донецька розширювались та подовжувались, вулиця Челюскінців сягнула району шахти «Вєтка-Глибока» (сучасна шахта імені О. Ф. Засядька). Пізніше частина вулиці в районі сучасного мікрорайону Вєтка була перейменована на вулиці Собінова. В 1960-ті роки сюди перенесли трамвай з Першої лінії (сучасна вулиця Артема), нині трамвай № 1.

Відтоді зберігаються сучасні межі вулиці. Починається вулиця від старого Донецького планетарію і закінчується на перетині із вулицею Артема біля металургійного заводу.

Установи, об'єкти, пам'ятники

Зниклі об'єкти

По діагоналі від старого Донецького планетарію до початку 20 століття розташовувалося кладовище рос. «5-й участок». Тут ховали ще до Першої світової війни мешканців Вєтки, яка на той час перебувала поза межами міста. Пізніше цвинтар поховали під асфальтом, без перезахоронення.

Див. також

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.