Вівтар Паумгартнерів

Темою центральної панелі є Різдво. Сцена розгортається на тлі архітектурних руїн.

Як показав стилістичний аналіз, центральна панель намальована трохи пізніше, ніж бічні стулки, ймовірно, у 1502 році або невдовзі після цього. Центральні фігури композиції — Мадонна, Йосип і крихітне тіло немовляти, оточене янголами. З вікон за спиною Діви Марії визирають бик і осел, навпроти них з вікон визирають пастухи. На наступному плані — два пастуха, одяг яких виконаний в контрастних кольорах по відношенню до вбрання Марії та Йосипа. На горизонті видніється пагорб, на якому зображені пастухи, які отримали звістку про народження Ісуса. З небес у золотому сяйві спускається янгол. Традиційно Різдво зображується в нічний час доби, тут присутня яскрава ілюмінація.

Невеликі фігури по кутах — сім інших членів патриціанської родини Паумгартнерів, з гербовими щитами біля ніг. Вони були записані у XVII ст., коли портрети донорів вийшли з моди, і відкриті заново тільки у 1903 році. Ліворуч позаду Йосипа — члени родини чоловічої статі: Мартін Паумгартнер зі своїми синами Лукасом і Стефаном, і бородатим чоловіком, який може бути Гансом Шонбахом, другим чоловіком Барбари Паумгартнер. Праворуч зображена Барбара Паумгартнер, уроджена Фолькамер, зі своїми дочками Марією і Барбарою.

Права стулка із записами, виконаними Фішером.

Права стулка, сучасний вигляд.

На лівій стулці зображений Георгій Змієборець з драконом біля ніг, на правій — святий Євстахій зі штандартом, на якому зображений олень. На святих одяг лицарів-сучасників художника. Манускрипт XVII ст. відзначає, що дві ці дошки були написані в 1498 році, і моделями для святих були брати Паумгартнер: Стефан для св. Георгія і Лукас для св. Євстахія. Це найбільш раннє задокументоване надання рисам небожителя схожості з особою донатора.

Придбавши триптих в 1614 році, баварський курфюрст Максиміліан I передав його на реставрацію та підновлення художнику Йоганну Георгу Фішеру. Той не обмежився простою реставрацією, а модернізував «старомодну» картину. Наприклад, святі на обох стулках були зображені Дюрером на простому чорному тлі. Фішер перетворив його на пейзажний фон, додав святому Євстахію фігуру живого оленя і перетворив шапку в шолом. Про виконані записи забули і їх приналежність руці Дюрера не викликала сумнівів, оскільки Фішер використовував мотиви, запозичені з інших творів Дюрера[1]. Про ліквідацію зменшених фігур донаторів з центральної панелі вже говорилося вище. Реставрація і відкриття первісного вигляду триптиху були зроблені лише в 1903 році.

У 1988 році картина була серйозно пошкоджена 51-річним бездомним, який облив кислотою її, а також «Оплакування Христа» і «Сім скорбот Марії»[2]. Реставрація завершилася в 1998 році.