Відеха

Індійський історик Райчаудхурі припускає, що царство існувало з XIV до VIII ст. до н. е., тоді як американський індолог М.Вітцель — з XI по VIII ст. до н. е.

Засновано Джанакой, персонажем із давньоіндійського епосу «Рамаяна», з клану відехів. Сіта, прінцеса з Відехи, виходить заміж за Раму, зміцнюючи союз між царствами Кошали і Відехи.

Наприкінці раннього ведичного періоду стає одним з головних політичних центрів разом з Куру і Панчала. У пізньому ведичному періоді (бл. 550 до н. е.) стало частиною магаджанапади Вадджі.

Основні землі розташовувалися в межах регіону Майтіла, частково охоплювала історичний регіон Мадхеш в Непалі, і північну частину штату Біхар. Згідно з текстами «Рамаяни» столицею царства Відеха було місто Мітхіла, яке розташовувалося за різними гіпотезами на місці Джанакпура (у сучасному Непалі) або Баліраджґада (округ Мадхубані, штат Біхар).

Мала статус джанапади — монархічної політичної системи державного рівня з елементами військової демократії. У різних ведичних текстах викладаються описи царської династії та традиції філософів-царів, які зрікаються матеріального життя. Ймовірно існувала подібна траидція при досягненні певного віку, що є збереженням практик періоду вождіств і племенної демократії.

У творах «Брахмани» і «Бріхадараньяка-упанішада» Джанака згадується як великий філософ-правитель Відехі, відомий своїм заступництвом ведійській культурі та філософії, чий двір був інтелектуальним центром для таких ріші. Ведична школа Айтарейніса, ймовірно, перемістилася у Відеху наприкінці ведичного періоду.

Цар Німі (Намі) займає 21 місце у переліку 24 тіртханкарів джайнізму.

• H. C. Raychaudhuri (1972), Political History of Ancient India and Nepal, Calcutta: University of Calcutta, pp.41-52
• Michael Witzel (1989), Tracing the Vedic dialects in Dialectes dans les litteratures Indo-Aryennes ed.
• Jain, Pannalal (2015), Uttarapurāṇa of Āchārya Guṇabhadra, Bhartiya Jnanpith, ISBN 978-81-263-1738-7