Відходи гірничого виробництва

Загальна кількість мінеральної сировини, що видобувається у світі, оцінюється приблизно в 200-300 млрд т на рік і зростає з періодом подвоєння 10-12 років. З цієї кількості використовується не більше за 30- 40%.

Внаслідок гірничотехнічної діяльності в світі порушено не менше 15-20 млн га земель, з них 59% площі використано під різні гірничі виробки, 38% – під відвали пустої породи або відходи збагачення, 3% – місця осідання, провалів і ін. порушень поверхні, пов’язаних з підземними розробками. Обсяг відвалів порід, що утворилися, і виробничих відходів становить понад 2000 км³.

Проблема В.г.в. розглядається в декількох аспектах. З екологічної точки зору найбільшу тривогу викликають газові відходи, напр. сірчистий газ та інш. сполуки сірки, оксиди вуглецю і азоту. Консолідований викид пилу, який містить сполуки металів, в десятки разів перевищує викиди природних джерел (вулкани, лісові пожежі тощо). Споживання і забруднення води гірничо-добувними галузями становить бл. 10 м³ на 1 т видобутої корисної копалини.

У сер. під породні відвали виділяється 0,1 га площі землі на кожну 1000 т сировини, і вони займають сотні млн га, частіше за все незручної, а в ряді випадків цілком родючої землі.

Рекреаційна здатність природи вже не справляється зі зростаючою кількістю В.г.в., що приводить до незворотного забруднення довкілля.

З іншого боку В.г.в. мають певний ресурсний потенціал, утворюючи т. зв. техногенні родовища.

Внаслідок переміщення великих обсягів гірничої маси погіршується режим ґрунтових і підземних вод, змінюється поверхневий водостік і структура ґрунту, інтенсифікується ерозійна робота води і вітру, що в деяких випадках спричиняє зміну клімату в районі ведення гірничих робіт. Гірничодобувні роботи супроводжуються штучним водозниженням. Скидання стічних вод, що відкачуються при проведенні гірничих робіт, веде до забруднення поверхневих водних об'єктів різними солями, нафтопродуктами і важкими металами. Зсуви гірських порід на територіях, що підробляються, осідання поверхні, розсіювання породи з відвалів негативно впливають на стан земельних ресурсів. Значні надходження забруднюючих речовин відбуваються в зонах комунікацій і транспортних вузлів (90 т пилу на 1 км залізничного полотна на рік). При експлуатації нафтопроводів та продуктопроводів найбільшої шкоди навколишньому середовищу завдають аварійні витоки нафти, суспензій тощо.

• Рекультивація земель, зайнятих відходами гірничого виробництва
• Комплексне використання продуктів переробки вугілля

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Савицький В.М., Хільчевський В.К., Чунарьов О.В. виробництва і споживання та їх вплив на ґрунти і природні води: Навч. посібник. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2007. - 152 с. - ISBN 966-594-915-2.