Хільчевський Валентин Кирилович

Народився 23 грудня 1953 у Хотові, Києво-Святошинського району Київської області.

Після закінчення середньої школи у 1971 р. вступив на географічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, який закінчив у 1976 р. за спеціальністю «гідрологія», спеціалізація «гідрохімія». Трудова діяльність В. К. Хільчевського після закінчення університету відбувається в одній установі — Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на географічному факультеті.

1-й період (1976-1989 рр.) - науковий працівник в проблемній науково-дослідній лабораторії гідрохімії КНУ імені Тараса Шевченка (посади - від інженера до старшого наукового співробітника); начальник експедицій в польовий сезон - територія України, Білорусі, Росії (1977-1987); керівник НДР на університетському Богуславському стаціонарі.

Кандидатська дисертація «Зміна хімічного складу річкових вод басейну Верхнього Дніпра під впливом антропогенного фактора» зі спеціальності «гідрохімія» — захищена у 1984 р. у Гідрохімічному інституті Держкомгідромету СРСР (Ростов-на-Дону, Росія).

У 1985 р. — навчання на Міжнародних вищих гідрологічних курсах ЮНЕСКО. У 1988–1989 рр. - займався науковими дослідженнями в Бухарестському університеті (Румунія).

У 1989 р. — отримав вчене звання старший науковий співробітник.

2-й період (з 1989 p.) - науково-педагогічна діяльність на кафедрі гідрології та гідроекології КНУ імені Тараса Шевченка: 1989-1997 рр. — доцент; 1997-2000 рр. — професор; 2000-2019 рр. — завідувач кафедри; із червня 2019 р. - професор кафедри.

Докторська дисертація «Оцінка впливу агрохімічних засобів на стік хімічних речовин та якість поверхневих вод (на прикладі басейну Дніпра)» зі спеціальності 11.00.07 - «гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія» — захищена у 1996 р. у КНУ імені Тараса Шевченка.

2003-2018 рр. — голова спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій з гідрології та метеорології в КНУ імені Тараса Шевченка.

Від 2000 р. — головний редактор періодичного наукового збірника «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія», заснованого за його ініціативи[1].

Науковий керівник 10 кандидатських дисертацій і науковий консультант 4 докторських дисертацій, захищених з гідрології.

Доповідь професора Хільчевського на відкритті 5-ої Всеукраїнської наукової конференції «Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія», м. Чернівці, 2011 рік.

• Професор В. К. Хільчевський — керівник наукової гідрохімічної школи КНУ імені Тараса Шевченка, заснованої професором В. І. Пелешенком.
• Дослідив формування хімічного складу поверхнево-схилового та інших видів стоку на експериментальних водозборах водобалансових станцій з різним агрофоном та у різних природних зонах України. Започаткував новий науковий напрям — агрогідрохімія (1989—1996 рр.)[2]
• Виконав спільно з Л. М. Горєвим і В. І. Пелешенком фундаментальне узагальнення «Гідрохімія України» (1995 р.).
• Розробив сучасну класифікацію природних вод за мінералізацією (2003 р.).
• Розвинув основи гідрохімії регіональних басейнових систем, в тому числі транскордонних, що викладено в серії монографій по річках: Дніпро (1996, 2007); Дністер (2002, 2013); Західний Буг (2006); Рось (2009); Південний Буг (2009); Горинь (2011); Інгулець (2012); Сула, Псел, Ворскла (2014).
• Спільно з В. В. Гребенем та ін. розробив методику гідрографічного районування території України за районами річкових басейнів (відповідно до вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу), затвердженого Верховною Радою України і внесеного до Водного кодексу України (2016 р.).
• За цикл наукових праць «Оцінка, прогнозування та оптимізація стану водних екосистем України» у складі авторського колективу удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 р.

• Азовське море, Керченська протока, Чорне море.
• Валдайські озера (Росія), Шацькі озера.
• Басейни річок Дніпро (Росія, Білорусь, Україна), Західний Буг і Прип'ять (Україна, Білорусь), Південний Буг.
• Басейн Дунаю: Сулинське і Георгієвське гирла (Румунія); річкова ущелина Залізні Ворота (Румунія, Сербія); річки Південних Карпат і Трансільванського плато (Румунія).
• Водойми-охолоджувачі — Смоленської АЕС на р. Десна (Росія), Чорнобильської АЕС на р. Прип'ять, Хмельницької АЕС на р. Горинь та Рівненської АЕС на р. Стир.

В.К. Хільчевський має понад 500 наукових праць, серед яких 50 книг (понад 20 монографій, навчальні посібники, 9  підручників з грифом МОН України), карти якості вод в «Гидрохимическом атласе СССР» (1990) та "Національному атласі України" (2007). Близько 30 його книг у PDF-форматі представлено у науковій електронній бібліотеці НБУ ім. В. І. Вернадського[3].

Перелік деяких монографічних видань і підручників:

• Гидрохимический атлас СССР, 1990 (карти).
• Радіоактивність природних вод (1993).
• Гідрохімія України (1995).
• Роль агрохімічних засобів у формуванні якості вод басейну Дніпра (1996).
• Загальна гідрохімія (1997).
• Водопостачання і водовідведення: гідроекологічні аспекти (1999).
• Гідрохімія океанів і морів (2002).
• Національний атлас України, 2007 (карти).
• Загальна гідрологія (2008).
• Основи океанології (2008).
• Основи гідрохімії (2012).
• Водний фонд України. Штучні водойми: водосховища і ставки (2014).
• Регіональна гідрохімія України (2019).
• Нариси історії гідрохімії в Україні (2020).
• Агрогідрохімія (2021).
• Khilchevskyi V., Karamushka V. (2021) Global Water Resources: Distribution and Demand. In: Leal Filho W., Azul A.M., Brandli L., Lange Salvia A., Wall T. (eds) Clean Water and Sanitation. Encyclopedia of the UN Sustainable Development Goals. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-70061-8_101-1

Детальний перелік наукових праць вченого (на 01.01.2019 р.) наведено у роботі[4].

• В.К. Хільчевський активно співпрацює в національному проєкті — Велика українська енциклопедія, опублікувавши десятки статей з гідрологічної тематики на електронній платформі ВУЕ[5].

• Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва» (1982).
• Почесна грамота Київського міського голови (2002).
• Нагрудний знак гідрометслужби "Почесний працівник гідрометслужби України" (2003).
• Нагрудний знак МОН України "Відмінник освіти України" (2004).
• Почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України" (2009).
• Нагрудний знак Держводагентсва України «За сумлінну працю в галузі водного господарства» (2013).
• Нагрудний знак МОН України «За наукові та освітні досягнення» (2017).
• Державна премія України в галузі науки і техніки (2017).
• Відзнака Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка (2019).

Професор В.К. Хільчевський захоплюється геральдикою[6] — член Українського геральдичного товариства, є співавтором герба Хотова (2006) та книги про свою малу батьківщину в передмісті Києва (2009), герба географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2021).

• Біографія - Електронна енциклопедії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Інформація на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
• Електронна бібліотека "Україніка" НБУ імені В. І. Вернадського.
• Гребінь В.В., Забокрицька М.Р. Український гідролог-гідрохімік Валентин Хільчевський. - Київ: ДІА, 2019. - 216 с. ISBN 978-617-7015-88-7
• Інформація на сайті географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Науковці України — еліта держави. — К.: Логос Україна, 2010.
• Плахотний М. М. Ростислав Хільчевський — все, що сказав… — К.: Інтерпрес, 2016. — 72 с.
• Указ Президента України №867/2009 "Про відзначення державними нагородами України працівників Київського національного університету ім. Т, Шевченка", 2009 р.
• Указ Президента України №138/2018 "Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2017 року".