Від не-початку і до не-кінця

«Від не-початку і до не-кінця» — книжка літературно-критичних есеїв та інтерв’ю Олександра Клименка, вийшла друком 2013 року у видавництві «Ярославів Вал» в серії «Золотий перетин». Книжку присвячено матері письменника — Ніні Іванівні Потапенко. Автор передмови Михайло Слабошпицький[1]. В оформленні обкладинки використано картину Оділона Редона «Sita». Есеї та інтерв’ю публікувалися на сайті «ЛітАкцент»[2], у журналах «Кур'єр Кривбасу», «Березіль». У 2013 році Іван Дзюба висунув книжку на здобуття премії ім. Юрія Шевельова[3].

«Від не-початку і до не-кінця»
Автор Олександр Клименко
Країна  Україна
Мова українська
Жанр есеї, інтерв'ю
Видавництво «Ярославів Вал»
Видано 2013
Тип носія друк (оправа)
Сторінок 208
ISBN 978-617-605-034-6

З видавничої анотації

До книжки прозаїка, критика Олександра Клименка увійшли літературно-критичні есеї та інтерв’ю, опубліковані протягом 2008–2012 років. З огляду на безмежність літературного простору, який, як зазначено у назві книжки, простягається від не-початку і до не-кінця, автор зупиняється на розгляді окремих творів і, в такий спосіб локалізуючи літературну неосяжність, замислюється над проблемами, тенденціями та перспективами розвитку сучасної літератури[4].

Цитати з книжки
Немає жодної різниці між зоряним небом і поезіями Р. М. Рільке, між вицвілим оголошенням на стовпі та прозою В. Набокова. А якщо є, то не обов’язково на користь літераторів. Проте тяжіння до більш насиченого художнього повідомлення і більш влучного означення (з цим означенням у нашій свідомості пов’язаний процес зрубування зайвого з безформного каменю) таки частіше повертає нас до письменників із їхньою начебто достатньою мовою, аніж заворожує спогляданням величних об’єктів, що нас оточують і що їх літератори намагаються відобразити у слові. В момент відкриття книги ми наче повертаємось на рідну — знайому від початку і до кінця — мілину, аби перед лицем неосяжної — від не-початку і до не-кінця — вічності зайвий раз відчути під ногами ґрунт, зрозуміло визвучений на вербальному рівні.

З одного боку, подібна преференція мистецтву є виправданою необхідністю, перебувати у дурмані якої – щастя, як і є однією з тих ілюзій, із якими розлучатися — суцільний біль (хоча й до такого розставання треба бути готовими, бо в якийсь із днів цілком може виявитися, що навіть мистецтво є ще одним — нехай найріднішим, найадекватнішим — проте лише тілом для душі), з іншого — нам недостатньо тільки побачити, нам треба обов’язково сказати про те, що побачили, намалювати, виліпити, затримати у звуках: ми завжди потребуватимемо нового, більш виразного, об’ємного та ємкого знання. Тому від тривалого перебування на рідній мілині нас охоплює сиротливий смуток за ще не означеною словами глибиною, на якій за допомогою мистецтва можна спробувати втамувати свою спрагу[5].
У «Дзеркалі» Андрія Тарковського є зимова сцена, яку з болючою невідворотністю асоціюю з Бройґелевим безмовним мотивом: ті самі поодинокі дерева на передньому плані й чагарник вдалечині, деталізовані фігури поруч із віддаленими статуетками людей, а передовсім — засніжені схили над зашитою кригою рікою й відчуття надреальної, безтілесної чистоти, якою колись наситимося. Завжди шукаю себе на тій картині, у тому кольоровому кіно, але якщо запитати, чи знахожу — я не відповім бідними (чорно-білими) словами…[6]

Зміст

Михайло Слабошпицький. У товаристві Андрія Платонова. Олександр Клименко та його проза і критика

  • Гіперпростір як відкритий твір (Мічіо Кайку, Умберто Еко)
  • Навздогін «Гіперпростору…»
  • «Фердидурке». Сімдесят років по тому (Вітольд Гомбрович)
  • Квіти всеприсутності (Ян Твардовський)
  • The Long and Winding Road (Про «Пісні Бітлз» Володимира Діброви)
  • Вербальна музика Костянтина Москальця (Історія написання двох коментарів)
  • Книжка, яка заслуговує на увагу (Тетяна Дзюба)
  • Пристрасний ревізіонізм Володимира Базилевського
  • Стоїчний опір часові та матерії (Володимир Базилевський)
  • Володимир Базилевський: «Велика література духовна за своєю суттю...»
  • Звільнитися в есеї (Євген Баран)
  • Промовисті відповіді Євгена Барана
  • Євген Баран: «Я просто люблю книги і авторів, які їх пишуть...»
  • Кілька слів про «Століття Якова» Володимира Лиса
  • Володимир Лис: «Мені цікаво розповідати історії...»
  • Світи ілюзорні й реальні (Петро Коробчук)
  • Петро Коробчук: «Митець має всотувати в себе увесь світ…»
  • Дві світлини — дві книги поета під однією обкладинкою (Василь Слапчук)
  • Повість Василя Слапчука «Кенгуру завбільшки з цвіркуна» (варіант прочитання)
  • Еволюція творчості Василя Слапчука
  • Василь Слапчук: «Текст — це і є життя»
  • Ніна Малигіна: «Платонов виявляв моральну опору зацькованої людини»

Публікації

Нагороди

Примітки
  1. Михайло Слабошпицький. У товаристві Андрія Платонова. Олександр Клименко та його проза і критика
  2. Публікації Олександра Клименка на сайті «ЛітАкцент»
  3. Перелік кандидатур на здобуття премії ім. Ю. Шевельова за 2013 рік
  4. Анотація до книжки «Від не-початку і до не-кінця» — ЛітАкцент, 2013
  5. Навздогін «Гіперпростору…»
  6. Вербальна музика Костянтина Москальця — ЛітАкцент, 2008
  7. Двоє волинян — лауреати престижної міжнародної премії
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.