Візит (телеканал)

Телекомпа́нія «Візи́т» — український приватний регіональний інформаційно-розважальний телевізійний канал у Кременчуці.

Візит
Країна  Україна
Місто реєстрації Кременчук
Зона мовлення Кременчук, Кременчуцький район [1]
Час мовлення пн: з 12:00 до 23:59
вт-пт: цілодобово
Формат зображення 576i 4:3 (SDTV)
Власник(и) Медіа-центр «Візит»
Керівник(и) Мельник Тамара Миколаївна
Заснована 28 листопада 1991
Інтернет Канал телекомпанії «Візит» на youtube.com
Будівля телекомпанії «Візит»

Загальні дані

«Візит» — найбільший багатосервісний оператор у місті, який надає наступні послуги[1]:

Офіс телекомпанії знаходиться за адресою: Кременчук, бул. Пушкіна, 3[2]. Власне телекомпанія розташована: Кременчук, вул. Івана Мазепи, 29-А[2].

Історія

Кременчук знаходиться в зоні невпевненого прийому ефірного телебачення, були проблеми з показом телепрограм Центрального телебачення. За таких умов Кременчуцька міськрада на чолі з І. К. Пономаренком виділила у 1990—1991 роках понад три мільйони радянських карбованців, за які на Шяуляйському телезаводі в Литві, напередодні руйнування СРСР, була придбана апаратно-студійна апаратура. Міський комітет Компартії України виділив поверх Будинку політпросвіти, де її і встановили.[3]

14 червня 1990 року Кременчуцька міська рада прийняла рішення «Про організацію кабельного телебачення». Було утворене мале колективне підприємство «Візит», засноване ТОВ «КТБ», а також КТТЦ «Електрон», власником якого став трудовий колектив. Через певний час було проведено перереєстрацію МКП «Візит» у приватне підприємство "Приватна телекомпанія «Візит». Згодом ТОВ «КТБ» припинило існування, а все його майно, як і майно МКП «Візит», опинилося у ПП "Приватна телекомпанія «Візит», власником якої стала родина Мельників.[4]

Мовлення каналу почалось 28 листопада 1991 року. Тоді в ефірі каналу транслювалися передачі І і ІІ каналу Центрального телебачення.

У листопаді 2009 року зайняв перше місце за довірою мешканців міста: 72,1 % кременчужан довіряли «Візиту» за результатами опитування[5].

Судові процеси та конфлікти із владою

Конфлікт між міською владою в особі мера Олега Бабаєва і телекомпанією «Візит» почався в 2012 році — телекомпанія перестала транслювати новини комунальної телерадіокомпанії, стали частіше виходити критичні сюжети, а мер заявив, що «Візит» ввів цензуру. З бюджету міста стали виділятися додаткові суми на розвиток власного комунального телебачення, а з родиною власників «Візиту» міськрада стала розривати в односторонньому порядку договори оренди. Почалася судова тяганина.[6]

Під час виборчої агітації 2012 року телекомпанія «Візит» 23 і 25 жовтня переривала агітаційну телепередачу кандидата у народні депутати, мотивуючи це введенням мораторію кандидатам на згадування опонентів під час своєї агітації.[7] Передвиборчий штаб кандидата подав заяву до прокуратури щодо дій службових осіб телекомпанії «Візит» та позов до суду.[7][8]

27 жовтня Автозаводський райсуд, розглядаючи скаргу, прийняв рішення, що «Візит» зобов'язаний повернути кошти, проплачені за ефір, який не відбувся.[8]

31 жовтня Харківський апеляційний адміністративний суд підтвердив порушення виборчого процесу, що було допущено телекомпанією під час трансляції законної політичної агітації, і призупинив дію ліцензії до завершення виборчого процесу.[9]

12 квітня 2013 року розпочався суд щодо повернення кабельного телебачення «Візит» у власність міста,[6], а 23 квітня кременчуцькі депутати звернулися до Президента і до Генпрокуратури з проханням віддати ТК «Візит» місту.[10]

20 вересня 2013 року Автозаводського районний суд м. Кременчука скасував державну реєстрацію приватної телекомпанії «Візит» від 27 червня 1995 року та передав всі права приватної телекомпанії телекомпанії «КТРК», яка знаходиться у комунальній власності[11].

10 вересня 2014 року директору телекомпанії «Візит» (Кременчук, Полтавська область) Олександру Мельнику прокуратура пред'явила звинувачення в організації замовного вбивства судді Автозаводського районного суду Олександра Лободенка, а також вбивства мера Кременчука Олега Бабаєва.[12]

Програми

  • «Наш час» — інформаційний випуск, виходить з понеділка по четвер о 20:40;
  • «День за днем» — інформаційно-аналітичний випуск, виходить в ефір щосуботи о 19:40;
  • «На добраніч, діти» — дитяча розважальна програма, в ефірі по будням о 20:30;
  • «ММС від Ельзи» — молодіжна програма;
  • «Наголос» — суспільно-політичне ток-шоу;
  • «Зранку» — розважальна програма.

Ключові особи

  • Анна Плаксій — головний редактор телеканалу, працює на «Візиті» з 1995 року.[13]
  • Оксана Цокур — кореспондент, ведуча новин та ток-шоу «Наголос», працює на телеканалі з 2004 року.[14]

Примітки

  1. Телекомпанія Візит (рос.)
  2. Телекомпанія Візит[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
  3. Кабальному TV есть альтернатива![недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
  4. Додаток до рішення міської ради від 23 квітня 2013 року — Звернення депутатів Кременчуцької міської ради Полтавської області до Президента України В. Ф. Януковича, Генерального прокурора України В. П. Пшонки.
  5. Газеті «Програма плюс» та телекомпанії «Візит» довіряють найбільше. Архів оригіналу за 24 жовтня 2011. Процитовано 29 квітня 2011.
  6. Мэрия Кременчуга через суд хочет забрать телекомпанию «Визит» у семьи Мельник. Кременчугский ТелеграфЪ. 12.04.2013.
  7. Що буде з кременчуцьким ТБ? Архівовано 13 грудня 2012 у Wayback Machine. Вісник Кременчука. 09.11.2012.
  8. Кременчугскому телеканалу «Визит» суд приостановил лицензию на вещание. Кременчуцький ТелеграфЪ. 31.10.2012.
  9. Суд призупинив дію ліцензії телеканала «Візит». Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. Вісник Кременчука. 31.10.2012.
  10. Кременчугские депутаты решили обратиться к Президенту и в Генпрокуратуру с просьбой отдать ТК «Визит» городу. Кременчуцький ТелеграфЪ. 23.04.2013.
  11. Суд передав приватний телеканал у комунальну власність. Українська правда. 20.09.2013.
  12. Прокуратура звинувачує директора ТК «Візит» в організації вбивств // ukranews.com 11.09.2014.
  13. Анна Плаксій: «Війна — це завжди руїна» — Репортер — 16.11.2012 рік
  14. Оксана Цокур: Дивитися на світ очима інших людей я навчилася на «Візиті» — Репортер — 11.06.2013 рік

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.