Війна за Піднесення

«Старі» раси незадоволені успіхами молодої раси людей, вважаючи їх вискочками. При цьому у людей немає раси-патрона, яка могла б заступитися. Єдині союзники землян — раса тимбрими. Знахідка кораблем землян «Стрімкий» кинутого флоту, який ймовірно належав легендарній расі прабатьків[1]застала всіх зненацька. «Старі» раси вирішили дістатися до знахідки першими. Одна з найвпливовіших рас в галактиці, птахоподібні губру, вирішила захопити віддалену колонію Землі — планету Гарт, висадивши на ній експедиційний корпус. В результаті більшість людей і розумних шимпанзе, клієнтів землян, були підпорядковані губру. Однак ті, хто залишився на волі, організували справжню партизанську війну, боротьбу за визволення планети від загарбників.

Роман «Війна за Піднесення» не є прямим продовженням попереднього роману серії, «Зоряний приплив», дія в ньому відбувається паралельно. Роман практично повторив успіх «Зоряного припливу», завоювавши кілька премій, включаючи «Г'юго» і «Локус». Не вдалося завоювати лише третю премію — «Неб'юлу». Через вісім років автор повернувся до циклу, написавши другу трилогію, до якої увійшли романи «Риф яскравості» (1995 рік), «Берег нескінченності» (1996 рік) і «Небесні простори» (1997 рік), а також повість «Спокуса» (1999 рік). Однак успіх романів першої трилогії повторити не вдалося. Роман неодноразово перевидавався англійською мовою і був переведений на багато інших мов.

• Премія «Г'юго» за найкращий роман: 1987 рік (номінація)
• Премія «Г'юго» за найкращий роман: 1988 рік (переможець)
• Премія «Локус» за найкращий науково-фантастичний роман: 1988 рік (переможець)

• http://www.isfdb.org/cgi-bin/title.cgi?937
• http://www.fantlab.ru/work9978