Військовий переворот у Малі (2021)

За дев'ять місяців до перевороту, у серпні 2020 року, президент Ібрагім Бубакар Кейта був усунений від влади військовим союзом. Це відбулося після кількох місяців заворушень у Малі після порушень парламентських виборів у березні та квітні та арешту лідера опозиції Сумайли Сіссе.[4] 18 серпня 2020 року військові на чолі з полковником Ассімі Гойтою та майором-полковником Ісмаелем Ваге в Каті, регіон Кулікоро, почали заколот. Президент Кейта та прем'єр-міністр Бубу Сіссе були заарештовані, і незабаром після півночі Кейта заявив про відставку, сказавши, що не хоче бачити кровопролиття. 

Після відставки Кейти від імені військових офіцерів Ваге оголосив про створення Національного комітету порятунку народу (CNSP) і пообіцяв провести вибори. 12 вересня 2020 року Національний комітет порятунку людей (CNSP) погодився на 18-місячний політичний перехід до цивільного правління.[5] Незабаром Бах Н'Доу був призначений тимчасовим президентом групою з 17 виборців, а Гойта був призначений віце-президентом. Уряд був відкритий 25 вересня 2020 р.

18 січня 2021 року перехідний уряд оголосив, що CNSP було розформовано, майже через чотири місяці після того, як було обіцяно згідно з первинною угодою.[6]

Після передачі влади у вересні напруженість між цивільним перехідним урядом та військовими була високою. Опозиційний рух M5, який очолив малійські протести проти Кейти у 2020 році, публічно закликав до розпуску тимчасового уряду та заміни його на «більш легітимний».[7] 14 травня уряд оголосив про плани створення нового «широкомасштабного» уряду.

24 травня напруга загострилася після перестановок в уряді. У результаті влада військових над ключовими міністерствами не змінилася, однак двох керівників перевороту — Садіо Камару та Модібо Коне — замінила адміністрація Н'Доу.[8][9]

Пізніше того ж дня про посилення військової активності повідомили кілька джерел, зокрема посольство США в Бамако, хоча місто залишалося відносно спокійним. Кілька журналістів повідомили, що трьох ключових цивільних лідерів — Н'дау, Уане і Дукоре утримували у військовій базі в Каті біля Бамако.[10]

У заяві на громадському телебаченні Гойта оголосив, що Н'Доу та Уан були позбавлені своїх повноважень, оскільки вони намагалися «саботувати» перехід, який, за словами Гойти, «проходив би як зазвичай».[11][12] Гойта, віце-президент тимчасової адміністрації, заявив, що з ним слід було проконсультуватися щодо перестановки уряду, яку він описав як порушення перехідної хартії, складеної військовою хунтою після перевороту. Гойта також пообіцяв, що нові вибори відбудуться в 2022 році[13].

26 травня військові оголосили про комендантську годину, що діє по всій країні з 20:00 до 06:00[14]. Аеропорт Бамако і сухопутні прикордонні переходи також було закрито[15].

25 травня колишній президент Нігерії Гудлак Джонатан з ЕКОВАС почав керувати зусиллями посередника з військовими Малі. Після затримання Н'Доу подав заяву про відставку Гойті 26 травня.[16]

• ООН через свою миротворчу місію МІНУСМА засудила переворот і закликала до спокою в цілій країні.[17] Антоніу Гутерріш, генеральний секретар ООН, закликав заспокоїти та звільнити в'язнів[18]. Президент ДР Конго і глава Африканського Союзу Фелікс Тсісекеді «засудив будь-які дії, спрямовані на дестабілізацію Малі».[19]
• ООН, ЕКОВАС, Європейський Союз, США та Африканський Союз опублікували спільну заяву, в якій засудили державний переворот та закликали звільнити політиків.[20][17][11] Західноафриканські чиновники оцінюють ситуацію і описують її як «спробу перевороту».[21]

• Малійські протести 2020 року