Військово-морська обсерваторія США
Військово-морська обсерваторія США — астрономічна обсерваторія, заснована 1842 року в м. Вашингтон (округ Колумбія), США. З 1974 року на території обсерваторії розташовується офіційна резиденція віцепрезидента США. З 1988 року є оперативним центром Міжнародної служби обертання Землі[4].
| United States Naval Observatory | |
|---|---|
 Вид обсерваторії з висоти пташиного польоту | |
|
| |
| Країна |
 США[1][3] |
| Розташування | Вашингтон (округ Колумбія), США |
| Код | 786 |
| Висота | 92 м [4] |
| Відкрито | 1842 рік [4] |
| Сайт: | usno.navy.mil |
  Військово-морська обсерваторія США Військово-морська обсерваторія США (США) | |
| |
 Військово-морська обсерваторія США у Вікісховищі
| |
Керівники обсерваторії
- Louis M. Goldsborough
- Edwin Taylor Pollock
- 1963 - 1977 - Стренд, Кай - науковий керівник обсерваторії
- 1977 - 1993 - Gart Westerhout - науковий керівник обсерваторії
Історія обсерваторії
Обсерваторія була створена 6 грудня 1830 року[джерело?] як місце для ремонту навігаційних приладів. 1842 року Конгрес США виділив на створення Національної обсерваторії 25 000 доларів США. 1843 року було споруджено будівлю старої військово-морської обсерваторії США. Спостереження на цьому місці проводилися до 1893 року, коли була збудована сучасна будівля обсерваторії. 1955 року в зв'язку зі зростанням засвічення у Вашингтоні було створено станцію Флагстафф[джерело?]. Основним завданням обсерваторії у другій половині 19 століття стала передача сигналів точного часу для морських суден та громадянського населення[джерело?]. Також Військово-морська обсерваторія США бере участь у роботі спостережної станції Андерсон-Меса. Південну частину небесної сфери для каталогу всього неба спостерігали на меридіанному крузі Військово-морської обсерваторії США у Обсерваторії ім. Фелікса Агілара (Аргентина).
Інструменти обсерваторії
Напрямки досліджень
- Позиційні виміри (астрономічна навігація)
- GPS-час
- РНДБ-спостереження квазарів для створення інерційної системи відліку
- Параметри обертання Землі
- Астрометрія
- Створення зоряних каталогів (USNO)
Основні досягнення
- У листопаді 1913 року Паризька обсерваторія, використовуючи Ейфелеву вежу, як антену, і Військово-морська обсерваторія обмінялися стійкими радіосигналами для точного визначення відмінності довгот.
- Відкриття астероїдів. Ось деякі із них: (536) Мерапі, (886) Вашингтонія и (980) Анакостія
Відомі співробітники
- 1884 (?) — 1923 — Горас Парнелл Таттл
- Джеймс Вальтер Крісті
- Джордж Генрі Пітерс
- Бенджамін Апторп Гулд
- Томас Джефферсон Джексон Сі
- Christian de Vegt
- Webster Clay Ball
- James L. Hilton
- Steven J. Dick
- Бенджамін Босс
- Tom Van Flandern
- Charles Howard Hinton
- Джералд Клеменс
- George C. Day
- Сірс Кук Волкер
- Саймон Ньюком
Адреса
- 3450 Massachusetts Ave, NW, Washington, DC 20392-5420
Джерела
- Global Research Identifier Database — 2015.
- Geographic Names Information System
- Морська обсерваторія США // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 305. — ISBN 966-613-263-X.
Посилання
- Список кодів обсерваторій у 1986 році
- Список астероїдів (у архівному файлі вказані обсерваторії-першовідкривачі)
Публікації спостережень у Центрі малих планет:
- Астрометричні спостереження малих планет
- Астрометричні спостереження малих планет
- Пошук всіх астрометричних спостережень обсерваторії в базі данних MPC
Спостереження комет та супутників планет після 1870 року:
- Архіви спостережень, MPC
Див. також
- Станція Флагстафф військово-морської обсерваторії США
- Стара військово-морська обсерваторія США