Віктор Угарте

Віктор Агустін Угарте Ов'єдо (ісп. Víctor Agustín Ugarte Oviedo, 5 травня 1926, Тупіца20 березня 1995, Ла-Пас) — болівійський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема, за клуби «Болівар» та «Онсе Кальдас», а також національну збірну Болівії.

Віктор Угарте
Особисті дані
Народження 5 травня 1926
  Tupiza Municipalityd, Sud Chichas Provinced, Потосі, Болівія
Смерть 20 березня 1995(1995-03-20) (68 років)
  Ла-Пас, Болівія
Зріст 170 см
Вага 73 кг
Громадянство  Болівія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1947—1958 «Болівар»  ? (?)
1958 «Сан-Лоренсо» 3 (1)
1959—1960 «Болівар»  ? (?)
1961—1962 «Онсе Кальдас» 26 (9)
1963—1966 «Болівар»  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1947—1963 Болівія 45 (16)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У складі збірної — переможець чемпіонату Південної Америки.

Клубна кар'єра

У футболі дебютував 1947 року виступами за команду «Болівар», в якій провів одинадцять сезонів.

Згодом з 1958 по 1960 рік грав у складі команд «Сан-Лоренсо» та «Болівар».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Онсе Кальдас», до складу якого приєднався 1961 року. Відіграв за команду з Манісалеса наступний сезон своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Онсе Кальдас», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Онсе Кальдас» був одним з головних бомбардирів команди.

1963 року повернувся до клубу «Болівар», за який відіграв 3 сезони. Завершив професійну кар'єру футболіста у 1966 році.

Виступи за збірну

1947 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болівії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 17 років, провів у її формі 45 матчів, забивши 16 голів[1]. У списку кращих бомбардирів збірної Болівії всіх часів слідом за Хоакіном Ботеро і Марсело Морено займає третє місце[2].

У складі збірної був учасником п'ятьох чемпіонатів Південної Америки: 1947 року в Еквадорі[3], 1949 року у Бразилії[4], 1953 року у Перу[5], 1959 року у Аргентині[6], 1963 року у Болівії, здобувши того року титул континентального чемпіона[7].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1950 року у Бразилії, де зіграв в розгромно програному матчі з Уругваєм (0-8)[8].

Помер 20 березня 1995 року на 69-му році життя у місті Ла-Пас внаслідок виникаючого респіраторного серцевого нападу через проблеми з жовчю.

Титули і досягнення

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.