Перу

У Перу проживає близько 31 млн людей.

Населення Перу — найбільш різнорідне за своїм складом на Американському континенті. Воно нараховує 1786 різних індіанських громад, об'єднаних у 13 мовних сімей, які переважно розсіяні по амазонській сельві. Такими є дані опублікованого в Лімі перепису населення.

49 % населення живе за межею бідності.

Рівень злочинності досить високий, особливо у великих містах (насамперед у столиці Лімі).

Середня тривалість життя — 71 рік.

Недавня історія. Незалежність від Іспанії здобуто 1821 року.

Прикордонні суперечки:

• з Болівією — 1902
• з Колумбією — 1927
• з Еквадором — 1942, 1981

При владі в Перу були військові та цивільні уряди поперемінно з 1948 р. Цивільний уряд відновлений 1980 року.

З 1990 р. — президент Альберто Фухіморі. 1992 року він при підтримці армії розпустив половину головних судів і призупинив дію уряду (зрікся влади 2000 року).

Першими жителями Перу були кочові мисливці-збирачі, що мешкали в печерах прибережних районів. Найдревніше місце — печера Пікімачай, яка датується 12000 рр. до н.д. Бавовну, квасолю, гарбуз, пекучий перець саджали вже в 4000 рр. до н.д. Пізніші культури, наприклад, Чавін, винайшли плетіння, розвинули сільське господарство, створили релігію. Близько 300 р. до н.д. чавіни несподівано зникли, але протягом подальших тисячоліть розвивалися інші культури, включаючи Салінар, Наска, Паракас і Уарі. До 15 століття н.д. в усьому районі панувала Інкська Імперія, розповсюджуючи свій вплив на Колумбію та Чилі.

Між 1526 і 1528 роками іспанський конкістадор Франсиско Пісарро досліджував узбережжя Перу. Його приваблювало багатство Інкської Імперії, він повернувся до Іспанії, щоб отримати економічну підтримку та людей для подальшого вивчення країни. Він повернувся в Кахамарку на півночі Перу, де взяв у полон і стратив інкського імператора Атауальпу в 1533 році. Пісарро заснував місто Ліму в 1535 році, а через 6 років був убитий. Повстання останнього інкського імператора Манко Інки завершилося його стратою в 1572.

Подальші 200 років були мирними. Ліма стала важливим політичним, соціальним, комерційним центром для андійських народів. Але експлуатація індіанців колоніальними господарями призвела до повстання в 1780, яке очолив інка Тупак Амару II. Заколот був коротким і закінчився тим, що всіх учасників було схоплено і страчено. Перу продовжувало бути лояльним до Іспанії до 1824 року, допоки в країну не прийшли два визволителі: венесуелець Сімон Болівар і аргентинець Хосе де Сан-Мартін. У 1866 році Перу перемогло в короткій війні з Іспанією, але програло битву з Чилі в Тихоокеанський війні (1879—1883 р.), що завершилася втратою багатих соляних копалень у північній пустелі Атакама. Перу також воювало з Еквадором у 1941 році через спірні кордони. За «Угодою Ріо-де-Жанейро 1942 року» Перу отримало район північніше від річки Мараньйон, але це не сподобалося Еквадору.

Повстання бандитів у 1965 році завершилося крахом, але ряд страйків разом з нападами маоістського угрупування «Сяючий шлях» призвели до політичної нестійкості в 1980-х роках. В цей же час стало відомим ще одне угрупування — «Революційний рух Тупак Амару» (РРТА). З 1990 року, після перемоги на президентських виборах Альберто Фухіморі над перуанським письменником Маріо Варгасом Льосою, а також після арешту натхненників РРТА і лідерів «Сяючого Шляху» в 1992 році, перуанці сподіваються на довгий період миру.

Найбільша загроза стабільності в країні, незважаючи на економіку, що швидко розвивається, — безробіття та зубожіння населення. Фухіморі залишився на другий термін у квітні 1995 року, перемігши колишнього Генерального секретаря ООН Хав'єра Переса де Куєльяра. У 1998 році було підписано угоду з Еквадором, що мирно вирішила 57-річну проблему кордону та створила підставу для збільшення іноземного фінансування в обох країнах. У листопаді 1999 року Перу і Чилі домовилися про свій кордон, а саме про важливий торговельний район Аріку.

Світ спостерігав вибори в квітні 2000 року, як Алехандро Толедо, будучи андійським індіанцем з бідної сім'ї і ставши економістом Світового Банку, бився з двічі обраним Президентом Альберто Фухіморі. Всього за один тиждень до виборів Толедо подав офіційного листа до Національного виборчого комітету про те, що вибори корумповані, привертаючи увагу Організації Американських Держав (ОАД) до процесу. Вона оголосила, що Національному виборчому комітету потрібно більше часу, щоб розібратися в «недоліках» виборчого процесу. Толедо попросив своїх прихильників написати «Ні Обману» на бюлетенях, а сам зняв свою кандидатуру. Фухіморі став переможцем у цих скандальних і фальшивих виборах. Але він пішов у відставку під час свого третього терміну в листопаді і втік до Японії після того, як був звинувачений главою Комітету національної безпеки Владіміро Монтесіносом у порушеннях прав людини та корупції.

На території Перу виділяються гірський пояс Анд, так звана Сьєрра (Західна, Центральна і Східна Кордильєра) висотою до 4000—6000 м (г. Уаскаран, 6768 м), Амазонська низовина, так звана сельва (на сході), яка переходить на півдні в передгірську рівнину Монтанья. На півдні знаходиться велике плоскогір'я Пуна. Уздовж Тихого океану тягнеться вузька смуга пустельних берегових рівнин Коста.

Клімат в районі Кости і західних схилів Анд тропічний пустельний. У Сьєррі клімат високогірний субекваторіальний на півночі і тропічний на півдні. Клімат східних схилів Анд і Сельви екваторіальний. Велика частина річок належить басейну річки Амазонка, в Пуні — басейн стоку озера Тітікака. Найбільше озеро країни — Хунін.

Порт Кальяо

Політична карта Перу

Економічна активність Перу

Перу — аграрно-промислова країна. Основні галузі промисловості: гірничорудна, нафтова, рибна, текстильна та легка промисловість, харчова, цементна, металургійна, кораблебудування. Транспорт — автомобільний, залізничний, морський, трубопровідний. Загальна протяжність магістральних нафтопроводів бл. 900 км. Найбільші морські порти — Сан-Ніколас, Кальяо, Талара, Чимботе, Салаверрі, Піско. Внутрішні і міжнародні авіалінії обслуговують всі області республіки і забезпечують зв'язок з іншими латиноамериканськими країнами і з Сполученими Штатами Америки. У Перу функціонують три міжнародних аеропорти.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:

• ВВП — 64,7 млрд $.
• Темп зростання ВВП — 0,3 %.
• ВВП на душу населення — 2611 $.
• Прямі закордонні інвестиції — 1,5 млрд $.
• Імпорт (харчові продукти, передусім пшениця і рис, промислове обладнання, хімікати і автомобілі) — 10,8 млрд $ (г. ч. США — 26,0 %; Чилі — 4,5 %; Бразилія — 3,4 %).
• Експорт (нафта, мідь, цинк, рибне борошно, золото, свинець, кава і срібло; мінеральна сировина становить 52 % експорту) — 8,6 млрд $ (г. ч. США — 32,0 %; Китай та Німеччина — по 4,0 %; Японія — 3,8 %).

Див. також: Корисні копалини Перу, Історія освоєння мінеральних ресурсів Перу, Гірнича промисловість Перу.

Перу — президентська республіка. Діє Конституція Республіки Перу від 29 грудня 1993 року.

Голова держави — президент, який обирається прямим і таємним голосуванням терміном на 5 років. Президент не може бути переобраний на другий термін підряд. Одночасно з президентом обираються перший и другий віце-президенти. Якщо ні один із кандидатів в президенти не зможе набрати 50 відсотків голосів виборців + один голос, то проводиться другий тур голосування. Якщо президент і обидва віце — президенти йдуть у відставку, то тимчасовим президентом стає голова Національного конгресу. Президент Республіки Перу у 2018—2020 роках — Мартін Віскарра.

Законодавча влада здійснюється однопалатним парламентом — Національним конгресом (120 чоловік), які обираються за системою пропорціонального представництва терміном на 5 років. Голова конгресу — Лус Сальгадо.

Виконавча влада здійснюється президентом і Радою Міністрів. Президент призначає голову Ради Міністрів і за його рекомендацією міністрів кабінету. Голова Ради міністрів — Сальвадор дель Солар.

Перу та Україна встановили дипломатичні відносини 7 травня 1992 р.[1]

• Список міст Перу

• Щелчков А. А. Восстания в Верхнем Перу в 1809 году. К 200-летию начала войны за независимость в Испанской Америке // Новая и новейшая история. 2009. № 4. —С. 42—58.
• Degregori I., Kirk R. The Peru Reader: History, Culture, Politics. Duke University Press Books, 2005. (The Latin America Readers).
• Lust J. Capitalism, Class and Revolution in Peru, 1980—2016. Springer International Publishing; Palgrave Macmillan, 2019.
• Rousseau S., Hudon A.M. Indigenous Women's Movements in Latin America: Gender and Ethnicity in Peru, Mexico, and Bolivia. Palgrave Macmillan US, 2017.
• The Rough Guide to Peru. 10th ed. 2018.

• Перу // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.

• Вебпортал уряду Перу
• Директорія сайтів уряду Перу

Еквадор	Колумбія	Колумбія
Тихий океан		Бразилія
Тихий океан	Чилі	Болівія