Вільбоа Олександр Микитович

Вільбоа Олександр Микитович (1716 — 9 лютого 1781, Дерпт, Російська імперія) — російський полководець Семирічної війни, генерал-фельдцейхмейстер (1762).

Олександр Микитович Вільбоа
Александр Никитич Вильбоа
Народження 1716(1716)
Смерть 9 лютого 1781(1781-02-09)
Дерпт, Російська імперія
Поховання Естонія
Країна Російська імперія
Вид збройних сил Сухопутні війська
Рід військ Артилерія
Роки служби 1739 — 1765
Звання Генерал-поручник, генерал-фельдцейхмейстер
Війни / битви Семирічна війна: Битва під Гросс-Єгерсдорфом, Битва під Цорндорфом, Битва при Пальцигу, Битва під Кунерсдорфом
Рід Q31842392?
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святої Анни 1 ступеня

Біографія

Походив з старовинного дворянського роду французького походження. Син віцеадмірала Микити Петровича Вільбоа і Єлизавети Павлівни Глюк[1].

Із 1739 року — сержант Лейб-гвардії бомбардирської роти. З 1741 року — поручник. Учасник російсько-шведської війни 1741—1743 років. З 1744 року — полковник, камер-юнкер імператорського двору. З 1755 року — генерал-майор, у 1756 році був призначений генерал-квартирмейстром Ліфляндської піхотної дивізії.

Учасник Семирічної війни. Командував піхотною бригадою у битві під Гросс-Єгерсдорфом, під час цієї битви був важко поранений. За цю битву був нагороджений орденом Олександра Невського. З 1758 року — генерал-поручник. Брав участь в облозі Кюстріна та битві під Цорндорфом. У битві при Пальцигу командував дивізією, у битві під Кунерсдорфом командував авангардом російської армії.

У січні 1762 року на честь Олександра Вільбоа був названий Великолуцький піхотний полк. Із лютого 1762 року — генерал-фельдцейхмейстер російської армії (командувач артилерії), із березня того ж року — член Військової колегії[2]. Брав участь у палацовому перевороті 1762 року, підтримував Катерину II.

На посаді генерал-фельдцейхмейстера Вільбоа активно працював над реорганізацією та посиленням російської артилерії. Але через погіршення здоров'я у 1765 році він вийшов у відставку і виїхав у своє помістя Сарракус у Ліфляндії. Там же він і був похований після своєї смерті у 1781 році.

Військові звання
  • Сержант (1739)
  • Підпоручик (1741)
  • Полковник (1744)
  • Генерал-майор (1755)
  • Генерал-поручник (1758)
  • Генерал-фельдцейхмейстер (1762)

Нагороди
  • Орден Андрія Первозванного
  • Орден Святого Олександра Невського
  • Орден Святої Анни

Примітки
  1. Вильбоа Александр Никитич : Министерство обороны Российской Федерации. encyclopedia.mil.ru. Процитовано 8 січня 2022.
  2. Вильбоа Александр Никитич : Министерство обороны Российской Федерации. encyclopedia.mil.ru. Процитовано 8 січня 2022.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.