Вільгельміна Гессен-Кассельська

Вільгельміна Гессен-Кассельська (нім. Wilhelmine von Hessen-Kassel), (25 лютого 1726—8 жовтня 1808) — принцеса Гессен-Кассельська донька принца Максиміліана та Фредеріки Шарлотти Гессен-Дармштадтської, дружина принца Генріха Прусського.

Вільгельміна Гессен-Кассельська
нім. Wilhelmine von Hessen-Kassel
Народилася 25 лютого 1726(1726-02-25)
Кассель
Померла 8 жовтня 1808(1808-10-08) (82 роки)
Берлін
Поховання Берлінський собор
Національність німкеня
Діяльність аристократка
Титул принцеса Гессен-Кассельська
принцеса Прусська
Конфесія лютеранство
Рід Гессенський дім
Батько Максиміліан Гессен-Кассельський
Мати Фредеріка Шарлотта Гессен-Дармштадтська
Родичі Hedwig Sophie of Brandenburgd і Єлизавета Генрієтта Гессен-Кассельська
Брати, сестри Ульріка Фредеріка Вільгельміна Гессен-Кассельська, Princess Christine Charlotte of Hesse-Kasseld і Кароліна Вільгельміна Софія Гессен-Кассельська
У шлюбі з Генріх Прусський
Діти не було

Біографія

Близнючки Вільгельміна та Марія народились 25 лютого 1726 у Касселі в родині принца Максиміліана Гессен-Кассельського та його дружини Фредеріки Шарлотти Гессен-Дармштадтської. В них вже були старші сестри Ульріка Фредеріка та Крістіна Шарлотта. Вільгельміна доросла до зрілого віку, а Марія прожила трохи більше року.

Генріх Прусський

Вільгельміну описували як принцесу надзвичайної краси з особливим шармом. У 1751 році вона зустріла свого майбутнього чоловіка принца Прусського Генріха. Весілля грали 25 червня 1752 року у Палац Шарлоттенбург в Берліні. Вінчання відбувалось у капеллі замку. Своїм братам і сестрам наречений розповідав, що переїхав з полону короля в полон шлюбу. Того ж року Генріх оселився з дружиною у Райнсберзькому палаці, де вони і жили позмінно з оселею у Берліні. Дітей у подружжя не було. 1766 року пара остаточно роз'їхалася. Подейкують, що справжнім винуватцем цього був Генріх, оскільки віддавав перевагу чоловікам.[1]

Вільгельміна після цього жила в Берліні в палаці Унтер ден Лінден.[2] Під час окупації міста у 1806 році військами Наполеона Бонапарта, була серед тих членів королівської родини, що відмовилися виїхати зі столиці.[3]

Примітки
  1. Albert Moll: Die konträre Sexualempfindung S. 128, Fischer's Medicin Buchhandlung, 1899
  2. Нині — головний корпус університету Гумбольта.
  3. Frank Bauer: Napoleon in Berlin S. 78, Berlin Story Verlag, 2006

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.