Вільгельм де Шатонеф
Вільгельм (Гійом) де Шатонеф (фр. Guillaume de Chateauneuf; д/н —1258) — 18-й великий магістр ордену госпітальєрів у 1242/1243—1258 роках.
Вільгельм де Шатонеф | |
---|---|
фр. Guillaume de Chateauneuf | |
Народився | 13 століття |
Помер |
1258 Акко, Єрусалимське королівство |
Країна | Франція |
Діяльність | чернець-вояк |
Знання мов | французька |
Посада | superior |
Конфесія | католицтво |
Життєпис
Походив з Бургундії або Оверні. Перша письмова згадка про нього відноситься до жовтня 1233 року, коли Вільгельм де Шатонеф названий звичайним братчиком ордену госпітальєрів. 1241 року вже досяг посади маршала ордену.
У 1242 або 1243 році обирається новим великим магістром. 1244 року брав участь в обороні Єрусалиму від хорезмійців. Брав участь у битві при Форбії 1244 року, де християни зазнали нищівної поразки, а де Шатонеф потрапив у полон. Наслідком стало захоплення хорезмійцями Єрусалиму. Провів у полоні 6 років. В цей час орденом керував лейтенант і інтерим Жан де Роне.
Після сплати викупу повернувся до Акри. Спочатку займався зміцненням фортеці Крак де Шевальє. У 1256 році втрутився у війну між Генуєю і Венецією на боці першої. Втім воював переважно проти тамплієрів, що були союзниками венеціанців. Війна тривала до самої смерті великого магістра у 1258 році. Новим великим магістром став Гуго де Ревель.
Джерела
- Bertrand Galimard Flavigny, Histoire de l'ordre de Malte, Paris, Perrin, 2006