Вільна торгівля

Ві́льна торгі́вля (фритрейдерство від англ. free trade — вільна торгівля[1]) зовнішньоекономічна політика, за якої держава не втручається у торговельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар'єрів у торгівлі між окремими фірмами різних країн. На рівні теоретичної моделі передбачається, що вільна торгівля зумовлює появу додаткових вигод, оскільки дає змогу уникати втрат від викривлень у виробництві та споживанні, пов'язаних із митним захистом. Використання мита має наслідком появу чистих втрат для економіки, які виникають через викривлення мотивів поведінки як виробників, так і споживачів. І навпаки, перехід до вільної торгівлі усуває ці викривлення і збільшує національний добробут.

Розгляд ринкової рівноваги з використанням моделі «попит-пропозиція» підтверджує висновок, що розвиток міжнародної торгівлі може надавати виграш усім країнам. Однак якщо у країні-експортері чистий виграш виникає в результаті перевищення вигод виробників над втратами споживачів продукції, то у країні-імпортері, навпаки, загальний приріст добробуту забезпечується внаслідок більшого виграшу споживачів, а виробники продукції, що конкурує з імпортом, мають втрати. Цей висновок є принципово важливим для пояснення причин державного втручання у зовнішню торгівлю.[2]

Протилежністю вільної торгівлі є політика протекціонізму. Більшість країн більш або менш широко застосовує протекціоністські заходи у вигляді субсидій, податків, митних тарифів і квот.

Термін «вільна торгівля» означає такі торговельні відносини, в умовах яких будь-яка особа, група осіб або держава можуть вільно ввійти в ринкові відносини: купувати товари, продавати чи обмінювати товари за вільними цінами, які автономно встановлюються контрагентами незалежно від тарифних і нетарифних бар'єрів окремого національного ринку (митних зборів, адміністративних, санітарних та інших приписів).

Безмитна торгівля — це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, перебувають і реалізовуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних і водних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі видів контролю, зазначених у частині першій статті 319 цього Кодексу.

Доцільність застосування

Норвезький економіст Ерік Райнерт в книзі "Як багаті країни стали багатими... І чому бідні країни залишаються бідними" зазначає, що застосування вільної торгівлі доцільне лише у випадку рівного розвитку країн, між якими відбувається торгівля. У випадку ж, коли вільна торгівля вводиться між двома країнами різного рівня розвитку, то це зумовлює збагачення більш розвиненої країни і збідніння іншої.

Оскільки вільна торгівля передбачає зняття бар'єрів для входу на ринок іноземних виробників, це спричиняє те, що національні виробники біднішої країни поступово програють боротьбу за ринок іноземним конкурентам. Виробництво розвиненішої країни часто є дешевшим і ефективнішим, що відображається на ціні товару для споживачів біднішої країни. Це зумовлює поступову відмову від товарів національного виробника і занепад промислового сектора країни.

Основою причиною втрати промислового сектора в бідній країні є притаманний цьому секторові позитивний ефект масштабу і недосконала конкуренція, що, на думку автора, і дає змогу стабільно підвищувати стандарти життя в багатій країні. Натомість бідніша країна починає спеціалізуватися на експорті сировини, виробництву якої притаманний негативний ефект масштабу і досконала конкуренція, що призводить до збідніння країни.

Наслідками необережного застосування вільної торгівлі можуть бути деіндустріалізація з подальшою деагрикультивізацією (через спад продуктивності аграрного сектора, який залежав від промислових товарів) і депопуляціяєю (еміграція внаслідок різкого зниження заробітних плат через втрату або спад продуктивності в індустріальному й аграрному секторах).[3]

Див. також

Література

Посилання

Примітки

  1. Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Словники України on-line
  2. Див. докладніше: Теоретичні основи податкового регулювання міжнародної торгівлі товарами
  3. Райнерт, Ерік (2019). Як багаті країни стали багатими... І чому бідні країни залишаються бідними (Українська). Київ: Саміт-книга. с. 416. ISBN 978-966-986-097-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.