Вінчик

  • Вінчик — зменшувальна форма від вінець[1]
  • Вінчик — рідковживаний синонім віночка, частини оцвітини квітки[1]
  • Вінчик (православ'я) — паперова чи тканинна стрічка, яку кладуть на лоб померлому при похованні[1]
  • Вінчик (католицтво) — католицька молитва, що читається по чотках-розарію
  • Вінчик — перехідна частина від шкіри до копита в копитних тварин[1]
  • Вінчик — те саме, що й ві́нця, краї посудини (рідковживане)[1]

Див. також

Примітки
  1. Вінчик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.