Віра (релігійна)
Віра в релігійному сенсі — тверде переконання у справедливості положень певної релігії, що спирається на авторитет священних текстів та на навчання священнослужителів[1][2].

Трактування
У більшості релігій — це впевненість у реальному існуванні надприродних істот, особливих якостей окремих предметів тощо[джерело?]. На практиці це є віра у святих, пророків, вчителів, священнослужителів, у можливість спілкування з духами, істинність догматів і релігійних текстів, позагробне життя або переродження душ[джерело?]. У богословському розумінні релігійна віра виступає як вище виявлення людської свідомості, найвища цінність. Вірити можна в багатьох богів — політеїзм (давньогрецька релігія), або в одного — монотеїзм (християнство)[джерело?].
У християнстві
Християнство вважає, що виникнення віри в людині потребує одкровення. Основні положення християнської віри увійшли до Символа Віри, який вірні проголошують на кожному богослужінні.
Психологічний аспект
Віра - здатність людини тримати рівновагу в рухах свого тіла, при чому мислити, реагувати, взаємодіяти з оточуючим середовищем.
Примітки
- Plantinga, Alvin (27 січня 2000). Warranted Christian Belief. USA: Oxford University Press. с. 169–199. ISBN 978-0-19-513192-5.
- Boa, Kenneth (1 березня 2006). Faith Has Its Reasons: Integrative Approaches to Defending the Christian Faith. USA: IVP Books. с. 251–255. ISBN 978-0-8308-5648-0.