Вірджинія Еліза Клем По

Вірджинія Еліза Клем народилася в 1822 році[3], своє ім'я вона отримала в честь старшої сестри, яка померла ще немовлям[4], всього лише за 10 днів до народження Вірджинії[5]. Її батько Вільям Клем Молодший був торговцем зброєю у Балтиморі[4]. 12 липня 1817 року він одружився з її матір'ю[5], Марією По, яка була двоюрідною сестрою його першої дружини Гаррієт[6]. У Вільяма Клема Молодшого від попереднього шлюбу залишилося п'ятеро дітей, а ще троє народилося в них з Марією[4]. Проте, сімейне щастя виявилося невічним, Вільям По помер. Після смерті єдиного годувальника, сім'я опинилася в дуже скрутному фінансовому становищі, без грошей і підтримки родичів, які були проти цього шлюбу. Марія заробляла на життя шиттям, важливу частку доходу складала щорічна допомога на утримання її прикутої до ліжка матері[6].

В серпні 1829 року, Едґар По вперше побачив двоюрідну сестру через декілька місяців після звільнення з лав армії, Вірджинії тоді було лише сім років[7]. В 1832, сім'я, яка складалася з Марії, бабусі Вірджинії, самої Вірджинії та її брата Генрі[7] змогла орендувати будиночок на North Amity Street в Балтиморі. Зараз там музей-садиба По[8]. Старший брат Едґара, Вільям Генрі Леонард По[9] помер незадовго до цього 1 серпня 1831 року[7]. Едґар почав жити з ними в 1833 році[10] і невдовзі закохався в сусідську дівчину га ім'я Мері. Вірджинія допомагала закоханим підтримувати зв'язок і навіть одного разу принесла Едґару пасмо волосся Мері[11]. Бабуся Вірджинії, Елізабет Кернес, на чию пенсію виживала сім'я померла 7 липня 1835 року[12]. Сім'я позбулася головного джерела доходів і дуже бідувала. В фінансовій скруті помер рідний брат Вірджинії, Генрі, це сталося приблизно в 1836 році. З усіх дітей Марії По Клем вижила лише Вірджинія[13].

В серпні 1835 року Едґар По покинув сім'ю і повернувся до Річмонду, де відразу ж влаштувався працювати до «Southern Literary Messenger»[14]. Коли По був далеко від Балтимору, чоловік зведеної сестри Вірджинії, Джозефіни Клем, Нельсон По[15] почув чутки про можливий шлюб Вірджинії і Едґара. Він пропонував віддати Вірджинію навчатися, щоб запобігти ранньому весіллю, хоча вважав цей шлюб можливим трохи пізніше[16]. В свою чергу Едґар назвав Нельсона «найлютішим ворогом» і розцінив це, як спробу розірвати його стосунки з Вірджинією[17]. 29 серпня 1835 року Едґар По написав емоційного листа матері Вірджинії[17], переконуючи її, дати дочці змогу самій все вирішити[15]. Натхненний успіхами в «Southern Literary Messenger», По пропонував Вірджинії, Генрі та Марії переїхати до Річмонду на його утримання[18] .

Дозвіл на шлюб Едґара Аллана По і Вірджинії Елізи Клем.

Зрештою, родина змирилася з одруженням Едґара і Вірджинії. 22 вересня 1835 року в Балтиморі їм було видано церковний дозвіл на одруження[19]. Публічна церемонія відбулася 16 травня 1836 року в Річмонді за участю пресвітеріанський священика Преподобного Амаси Конверса[20]. По було 27, а Вірджинії 13, хоча в документах їй 21 рік[20]. Весілля відбулося ввечері, в будинку Місіс Джеймс Яррінгтон[21], хазяйки будинку, де зупинилися По, Вірджинія та її матір[22]. Яррінгтон допомагала Марії Клем готувати святкову вечерю та пекти весільний торт[23]. У молодят був короткий медовий місяць у Пітсбурзі, штат Вірджинія[21].

Цей шлюб жваво обговорювався через велику різницю у віці і кровний родинний зв'язок між подружжям. Записи біографа По, Артура Гобсона Квіна свідчать, що нікого не дивувало, коли По називав дружину «Сестричкою»[24]. Інший його біограф, Кеннет Сільверман вказував, що єдиною дивиною в цьому шлюбі був вік дружини[19]. Він вказував, їх відносини були скоріше, як у брата і сестри, ніж як у чоловіка і дружини[25]. Деякі дослідники, які вважають переважну більшість творів письменника автобіографічними, припускають, що Вірджинія померла незайманою[26]. В підтримку цього припущення зазвичай приводять рядок з «Аннабель Лі», де говориться: «діва... на ім'я Аннабель Лі»[26]. Джозеф Вуд Картч взагалі вважає, що По не потребував жінок в сексуальному плані[27], вони слугували лише джерелом натхнення і турботи[28]. Друзі По припускали, що пара не ділила одного ліжка принаймні перші два роки шлюбу, але коли Вірджинії виповнилося 16, у них було «нормальне» подружнє життя[29] .

Незважаючи на перепони, пара була щасливою, ніжною одне до одного і відданою. В листі до свого роботодавця Джорджа Рекса Ґрехема По писав: «Його любов до дружини — це захоплене поклоніння перед духом краси»[30]. Одного разу По написав своєму другові наступні рядки: «Я не бачу нікого настільки ж прекрасного серед живих, як моя маленька дружина»[31]. Вона, в свою чергу, майже боготворила чоловіка[32]. Вона часто сиділа поруч з ним, коли він працював, складала і надсилала його рукописи[33].