Вісник Інституту української наукової мови

Програма «Вісника»:

1. Статті на лінгвістичні теми з царини фонетики, ортографії, словотворення, морфології, синтакси, стилістики, семасіології, лексикології та фразеології української мови, переважно з погляду унормування, практичних потреб українізації та мовного поступу взагалі.
2. Varia. Дрібніші замітки й розвідки з обсягу тих самих питань.
3. Програми й інструкції до збирання мовного матеріялу.
4. З народніх уст. Збірки матеріялів народньої термінології й номенклатури з окремих галузей сільського господарства; промисловости, доморобства то-що.
5. Бібліографічні замітки й рецензії.
6. Хроніка мовного життя. Інформація про розроблення наукової мови в межах нашого Союзу та в инших народів світу. Інформація про життя й працю ІУНМ.
7. Поради й відповіді в мовних справах. Редакція «Вісника» вважає, що наукова мова може нормально розвиватися тільки в оточенні вільної від жаргону культурної мови, тим-то вона й запроваджує в «Віснику» цей розділ, маючи надію, що культурні робітники, а найперше вчителі й робітники друковного слова, надто нашої преси, допоможуть виявити на сторінках «Вісника» всі недуги, що на них слабує сучасна культурна мова і тим стануть до помочи в процесі унормування нашого мовного поступу.
8. Книжки на рецензію.
9. Оповіщення.

У передмові коротко викладено основні завдання, що ставилися перед виданням: допомогти широким верствам населення України, як тим, які повертаються до своєї національності, так і тим, хто українізується, у мовних питаннях. Оскільки українська мова ставала державною і сфера її функціонування розширювалася, то вона була потрібна «для цілого многогранного державного життя, для науки, преси, установ, для політичних організацій, для шкільної освіти, для військової справи, для промисловости і торгівлі», тому поставала необхідність «організації української культурної мови». Відкриває «Вісник» стаття його відповідального редактора, керівника Інституту української наукової мови (ІУНМ)Г. Холодного «До історії організації термінологічної справи на Україні» Архівовано 17 вересня 2019 у Wayback Machine., і це не випадково, адже питання вироблення української термінології у передмові визначалося як одне з основних. У розділі «Статті», окрім довідки Г. Холодного, подано ще короткі статті О. Янати та Я. Лепченка з майже однаковою назвою, у яких розглядалися принципи укладання української природнничої номенклатури. У цьому ж розділі вміщено виступ на загальних зборах соціально-економічного відділу ІУНМ та на Термінологічній секції пленуму Державної правописної наради М. Любинського про проект граматичної термінології для впорядкування українського правопису. У розділі «Varia» подано короткі замітки, зокрема історична розвідка Я. Лепченка «До початків національної наукової мови», присвячена пам'яті М. Максимовича; міркування Г. Іваниці «Метода чи метод». Містить «Вісник» звернення до українського громадянства та 2 докладні інструкції — «До збирання мовного матеріалу в галузі природничої термінології та номенклатури» та «Для укладання словників ІУНМ»^{[недоступне посилання з травня 2019]}. У рубриці «З народніх уст» подано 2 розвідки з української діалектної термінології: «Про терміни» Я. Миколаєнка та «З рибальської термінології с. Дуфінки на Одещині» Б. Юрківського. Розділ «Бібліографія та рецензії» містить 7 заміток, серед яких рецензія В. Вовчанецького на кн. В. Підгаєцького «Евгеніка, або наука про поліпшення майбутніх поколінь» (Х., 1924). Завершує «Вісник» хроніка, що інформує про зв'язки ІУНМ з науковими установами в Україні та за кордоном, передруковує повідомлення про діяльність Інституту, вміщені у пресі. У створенні 1-го випуску брали участь понад 20 науковців — мовознавців, ботаніків, медиків, серед яких були і визнані вчені, і початківці, однак у переважної більшості доля склалася однаково: репресії, загибель і довгі роки заборони їхніх праць. Серед учасників видання 2-го вип. «Вісника» відсутні прізвища кількох науковців — творців 1-го, це зокрема

• Г. Іваниця,
• О. Курило,
• Я. Лепченко,
• Є. Тимченко,
• К. Туркало,
• Г. Холодний,
• О. Черняхівський,
• В. Шарко,
• О. Яната,

котрі на той час або були вже репресовані, або зазнали гонінь.

У цьому випуску вміщено статтю М. Гладкого «Інститут української наукової мови ВУАН Архівовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.», яка, як зазначалося, була органічним продовженням статті Г. Холодного (1-й випуск), подано розвідку Т. Секунди «Принципи складання української технічної термінології», доповідь П. Горецького «Чужомовні наростки в запозичених прикметниках в українській мові», яка була виголошена на засіданні Філологічної колегії ІУНМ 1929, та дискусійну статтю С. Рудницького «Декілька слів у справі географічної топономастики і транскрипції чужомовних географічних назов на українських мапах». У розділі «Varia» — розвідка Ф. Калиновича з приводу укладання білоруської математичної термінології «Двома шляхами». Рубрика «З народніх уст» містить 2 дослідження: «Плитницька термінологія с. Сваром'я на Київському Поліссі» Я. Миколаєнка й «Ложкарство, або ложечництво» Г. Коваленка-Коломацького та матеріали Бюро народної термінології ІУНМ, Арбітраж. комісії, що працює при Редактораті ІУНМ і стежить за уникненням розбіжностей і неузгодженості у вживанні термінів у словниках; відповіді Консультац. бюро ІУНМ на запитання читачів, перелік тем доповідей, що надавала Філологічна колегія ІУНМ для різних комісій і секцій Інституту. У розділі «Бібліографія та рецензії» вміщено 4 замітки, серед яких рецензія П.Горецького на кн. О.Фінкеля «Теорія й практика перекладу» (Х., 1929). Розділ «Хроніка» подає список словників, упорядков. ІУНМ. Завершується 2-й випуск «Додатками», у яких міститься короткий огляд роботи Природничого відділу ІУНМ Архівовано 17 вересня 2019 у Wayback Machine. за час його існування 1918–1929.

С. І. Очеретянко, М. Г. Железняк Енциклопедія сучасної України. — Т. 4. — Київ, 2005., стор. 601

• Зміст обох випусків. Архівовано 23 листопада 2019 у Wayback Machine.
• I випуск Архівовано 20 серпня 2021 у Wayback Machine. — Djvu файл з текстовим шаром і навігацією.
• II випуск Архівовано 20 серпня 2021 у Wayback Machine. — Djvu файл з текстовим шаром і навігацією.