Вітторіо Фароппа

Починав грати у футбол за команду «Віртус Торіно», з якої 1908 року перебрався до «П'ємонте», ворота якого захищав протягом шести сезонів.

1914 року став гравцем «Ювентуса», за який устиг відіграти лише шість ігор до переривання футбольних змагань в Італії через Першу світову війну.

1912 року дебютував провів свою єдину офіційну гру у складі національної збірної Італії, в якій пропустив чотири голи від гравців збірної Франції.

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після тривалої перерви, 1933 року, очоливши тренерський штаб клубу «Гроссето».

Протягом 1930-х років також працював з командами «Дженова 1893», «Сієни», яку 1938 року вивів до Серії B, та «Алессандрії».

Після Другої світової війни повернувся до тренерської роботи, очоливши 1946 року команду «Удінезе», а протягом 1948–1949 років тренував «Аосту».

Помер 11 листопада 1958 року на 72-му році життя в рідному Турині.